Сильна жінка поплаче, візьме волю в кулак і піде далі… Це важко, іноді здається не для неї, але вона зможе, бо головне для неї – не те, що навкруги, а те що в серці і в голові… Її внутрішній світ сильніший, від зовнішнього… Її емоції грають місячну сонату, її розум каже: зупинись, відпочинь! Але серце промовляє: “Ти зможеш, ти повинна, іди, радій хорошим моментам – все буде добре”
Її бояться слабкодухі чоловіки і шарахаються від неї після першого знайомства… І не тому, що вона не гарна чи гарненька, ні…Вони лиш розуміють що не зможуть жити поруч з сильнішою по духу від себе… А вона в якийсь момент не розуміє чому їй кажуть: “Така красива, добра, щира, сильна і без чоловічого плеча…”
Бо вона не хоче, щоб її жаліли… Жалість – марна справа… Подай руку, а не жалій поза спиною – не раз чула вона в далекому минулому…
Сильний чоловік зрозуміє таку жінку без зайвих слів і сентиментів, він буде завжди поруч і дасть їй час побути слабкою…
Сильна жінка знає куди йти і хто вона, яке її призначення… І навіть якщо вона в пошуку себе і шляху, то вона вчиться знайти свою дорогу…
Сильна жінка цінує справжніх друзів і легко розлучається з тими, хто приносить лиш біль в її життя… Не терпить фальші і нещирості і не боїться говорити правду в очі, якою б вона не була…
Сильною жінкою не народжуються… її виховують обставини, оточення і власне серце…
Не легко бути сильною, але це іноді єдиний спосіб вибратися на круту гору, де світить сонце…
