“Завдяки вправам із уповільнення дихання кожен може зцілювати себе сам, – переконаний Борис Аранович, засновник Центру резервних можливостей людини. – Що повільніше людина видихає, то більше кисню легені постачають в організм”.
Для вправ Борис Аранович використовує дихальний мундштук. Називає його “соскою”. На ньому є клапан видихання повітря. Що сильніше затиснутий клапан, то повільніше випускається повітря. Вдихає носом. Каже, завдяки апарату людина робить не по 13 вдихів та видихів на хвилину, а вісім-дев’ять. Тоді кров більше насичується киснем, і серцю не доводиться інтенсивно її розганяти по всьому організму. Воно б’ється повільніше, більше відпочиває.
Чоловік каже, що апаратом можна користуватися за хатньою роботою, за кермом чи перед телевізором. Згодом людина звикає уповільнено дихати й без пристрою.
“Я вже роблю шість вдихів на хвилину, – каже він. – У свої 60 почуваюся на 40. А коли мені було 40, відчував себе на 10 років старшим. Бо не дбав про здоров’я”.
Борис Аранович порівнює людину з батарейкою: “Недуги та стреси садять наш ”акумулятор”. Але це не означає, що ми не можемо його зарядити. Про цей метод знали ще тисячі років до нас. Йога — це насамперед правильне дихання. Йоги можуть під час медитації дихати лише раз на хвилину, витрачають по 30 секунд на вдих і на видих. Вони рідко хворіють, мало їдять і довго живуть”.
