Спершу пробачте… себе, або Що варто знати про прощення

Знайте: ви не зобов'язані нікого прощати! Але доки ви не пробачите, образа буде "з'їдати" вашу життєву енергію.

Прощення дає свободу

  1. Ви не зобов’язані нікого прощати. 
  2. Прощення потрібно насамперед тому, хто пробачає, бо воно дає свободу від образи, від від ситуації. Пробачити – це не вольовий акт, це емоційний шлях прощення, кінцевий крок.
  3. До прощення доведеться прожити всі інші почуття до людини: образи, агресивність, ніжність, сум, тугу.
  4. Для прощення не потрібна інша людина. Якщо хтось просить у нас вибачення, це полегшує нам завдання. Але це не є обов’язковою умовою.
  5. Поки ви не пробачили — частина вашої внутрішньої енергії йде на «обслуговування» емоційного зв’язку з кривдником. 
  6. Якщо ви підводите себе до прощення думками типу «я вище цього», «я не такий(а)», «він негідник, а я — свята» — це зарозумілість, а не прощення. Але впоратися з сильними хвилюваннями спочатку це допомагає.

10 ситуацій, коли можна зрозуміти і пробачити чоловіка, і 10 – коли не варто

Спершу пробачте… себе

Якщо ви хочете навчитися прощати (а значить і остаточно відпускати зі свого життя) людей, то перша людина, з якої варто почати, – ви самі. Пропоную вам дослідити:

  • Як ви ставитеся до своїх промахів та помилок?
  • Як ставитеся до своїх негативних якостей та обмежень?
  • Як ставитеся до себе: слабкого, дратівливого, лінивого, некомпетентного?
  • Чи є те, за що ви звинувачуєте себе і лаєте, що в собі не приймаєте, чого соромитеся?
  • Як ви взагалі проживаєте своє власне безсилля та недосконалість?

Найскладніше пробачити зраду. Те, що йде всупереч нашим цінностями і підриває довіру. Якщо ви зіткнулися саме зі зрадою, то не поспішайте вибачати. Щиро це зробити — все одно не вдасться. Перше і головне завдання — розібрати та прожити болючі та суперечливі відчуття. А прощення, якщо воно й прийде, то прийде саме. Бонусом та наслідком «закритого гештальту».

Сила прощення: чому варто пробачати людям

Кого і за що вам найскладніше прощати?

Авторка – психологиня Ліана Ланда

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook