Султан мав чотири дружини, але найбільше увагу приділяв останній — наймолодшій. І не дивно, адже вона ще така молода, ніжна й ласкава. Усі найдорожчі коштовності й тканини були для неї.

Не обділяв він увагою й свою третю дружину. Її врода полонила його в одну мить. Ця виняткова красуня подорожувала з султаном, тому що він хотів, щоб усі бачили її красу. Султана також переслідував страх, що вона може знайти іншого й покинути його.

Любов султана отримувала й друга дружина. Це була хитра й гостра на язик дружина, однак її розум завжди допомагав султану вийти зі складних ситуацій. Вона була його довіреною особою й порадницею.

Найстарша ж дружина не була його вибором — це спадок від старшого покійного брата. Однак, вона щиро полюбила свого султана й робила все для його блага. Проходили роки, але вона так і не відчувала взаємності.

Султан після походу отримав тяжке поранення й зрозумів, що прийшов його час. Він усвідомив, що його життя було повне розкошів, але помирає він наодинці без нічого. Тоді він покликав четверту дружину:

–  Ти є сенсом мого життя, усю любов я віддав тобі й не тільки: усі багатства й розкоші були твоїми. Я відчуваю, що покидаю цей світ…ти підеш зі мною?

– Ніколи в житті! – відповіла четверта дружина й більше не відвідувала чоловіка. Розчаруванню султана не було меж.

Тоді він закликав свою третю дружину:

–  Твоя краса полонила моє серце. Я хочу, щоб ти завжди була зі мною, навіть у царстві мертвих.

– Ні! – відповіла його третя дружина. – Коли ти помреш, я не залишуся самотньою.

Такі слова ще більше зранили його серце. Тоді він звернувся до другої дружини:

–  Ти все життя була моєю опорою, допомогою у складних ситуаціях. Не залишай мене і зараз, підеш зі мною на небеса ?

– Цього разу я тобі нічим не можу допомогти, – відповіла друга дружина.

– Я тебе поховаю з усіма почестями.

Султан розчарувався у всіх своїх жінках, але в цей момент з кутка пролунав голос:

–  Коханий, я піду з тобою!

Султан глянув на свою першу дружину, яка горювала й промовив:

– Мені жаль, що я не приділяв тобі уваги за життя. Пробач мені.

Усі ці чотири дружини є символами нашого життя:

Четверта дружина – це наше тіло: скільки б сил та коштів ми в нього не вкладали, все одно залишимо його на землі.

Третя дружина – це наша кар’єра, багатство, соціальне становище. Усе те, що ми добивалися все своє життя, залишиться іншим.

Друга дружина – це наша сім’я і родичі. Вони дійсно нас щиро люблять й допомагають протягом життя, однак після смерті все що вони можуть зробити — це поховати наше тіло.

Перша дружина – це наша душа, єдина, яка залишиться з нами після смерті.

Тому не забуваймо піклуватися про неї ще за життя!