Майже всі малята радісно та зацікавлено пізнають мову фарб. Іноді їхня творчість зі звичайного аркуша несподівано перебирається на стіни квартири, під’їзду, будинку… А татусі й неньки хапаються за серце. Ще б пак: улюблені шпалери, шикарний ремонт і недешеві витвори дизайнера «підправив» малий художник. А може, навпаки, дитячі закарлючки доповнили інтер’єр? Як і коли починати вчити дітей малювати.

ДОЛОНЬКОЮ – НАЙПРОСТІШЕ

– Навчати дітей кольорів треба змалку, і не за столом, – розповідає вихователь Валентина КОСІК. – Даєте іграшку – скажіть, якого вона кольору, йдете на прогулянку – опишіть ті барви, що навколо, вбираєте малюка – пояснюйте, що светрик у нього червоний, штанці – чорні, чобітки – сині і т. ін. Спочатку треба засвоїти червоний, жовтий і синій кольори.

Із двох років дитина вже може малювати гуашшю. Вмочіть пальчик малечі у фарбу й тицьніть на папір – ось вам і вишенька. Першого разу буде лячно, але коли дитина збагне, що це таке, її годі буде відтягнути від нового заняття. А розсмакувавши, вмокатиме усі пальчики одразу. Можна спробувати й цілу долоню покласти на папір, а далі до того образу щось дофантазувати.

Майже всі діти люблять малювати. Втім обдарованих завжди помітно: вони малюють постійно і вже у 2–3 роки творять «дорослі» малюнки – не лінії й кружечки, а принцес!

ФАНТАЗУЙТЕ БЕЗ НАПРУГИ

– Не варто казати дитині, аби вона намалювала те, що хочете ви. А потім ще й примушувати перемалювати, коли щось не надто вдалося, – радить художник-педагог Віктор ДЕМБИЦЬКИЙ. – Це пригнічує бажання малюка. І незабаром він може взагалі відмовитися малювати. Для самовираження підійдуть усі засоби – фломастери, олівці, папір, якщо є можливість, – стіни, старі крісла, диван, ін. Боїтеся зіпсувати ремонт – виділіть простір, у межах якого дитина могла б поекспериментувати.

Фантазуйте разом: «Уяви, що аркуш – це віконечко. Намалюй, що ти в ньому бачиш». Підкажіть, як провести пряму лінію і намалювати коло. Іноді варто на кілька років забути про шпалери, не витрачатися на дорогі меблі, але допомогти дитині самовиразитися.

Медики, поглянувши на малюнок, можуть визначити психоемоційний стан дитини. Малюки з сиротинців нерідко зображають серце, квіти, маму – те, чого їм бракує. Або ж малюють чорні хмари й хрести…

«Побувавши в закладі, де тимчасово перебувають безпритульні діти, був вражений малюнком трирічного хлопчика: з одного боку аркуша – світлий будинок, з іншого – темний. Біля світлого – квіточка, а зверху світла хмарка, біля чорного – хрест і чорна хмара, – пригадує Віктор Дембицький. – Очевидно, цей малюк занадто рано пізнав, що у світі є і добре, і погане. Нехай ваші чада малюють те, що їм хочеться, що вони відчувають. Тоді ви більше знатимете про їхні думки й світосприйняття».

НЕ НАВ’ЯЗУЙТЕ СТАНДАРТІВ

Діти дивляться на світ по-особливому, і якщо з-під їхнього пензля з′являється зелена морква чи синє сонечко – у цьому й суть творчості. Не навязуйте стандартів. Бо вишенька буває не лише червона. Але на кольори, що домінують у дитячому шедеврі, увагу зверніть.

Коричневий – колір стабільності, консерватизму, чорний – замкнутості, пригніченості, червоний – збудженості, іноді – агресивності, зелений – спокою і т. д. З огляду на це, оформіть кімнату малюка тими барвами, які впливатимуть на нього позитивно. Не забудьте поцікавитися і його думкою. А ще не захоплюйтеся надмірним розмальовуванням стін дитячої кімнати. Весь простір забивати не треба, радять фахівці.

Основні методики навчання малювання

• Ляпкографія (малювання ляпками). Розвиває творче мислення, уяву, фантазію. Матеріал: папір, туш або брудна вода. На аркуш паперу наносять ляпки, поверх накладають чистий аркуш. Ляпки мандрують з одного аркуша на інший. Діти розглядають ці плямки, домальовують деталі або просто називають те, що побачили.
• Дзеркальне відображення. Розвиває творче мислення, уяву. Матеріал: гуаш усіх кольорів, пензлики, папір. Спочатку згорніть аркуш паперу навпіл. Потім розгорніть. Довільно нанесіть гуашеві плями різного розміру. Потім знову згорніть, проведіть рукою, нехай фарба змішається, потім розгорніть. Так можна створити все що завгодно: від метеликів до ялинок, від цуценят до розбійників. Цей вид малювання дуже подобається дітям будь-якого віку.
• Психомалювання. Розвиває у дітей фантазію та уяву, вчить емоційно реагувати на музику, передавати настрій у кольорі. За сигналом вихователя діти із заплющеними очима починають малювати простим олівцем. Передають ті враження, що їх навіює мелодія. Як тільки вона закінчується, треба зупинитися й розплющити очі. Тоді уважно роздивитися малюнок, знайти у переплетенні ліній якийсь сюжет, обвести його кольоровим олівцем і домалювати деталі.Колаж (аплікації, що переходять у конструювання). Розвиває дрібну моторику пальців. Матеріал: клей ПВА, акварельні фарби, шаблони або готові контурні малюнки, крупа (сіль, пісок, пластикат у гранулах), папір, тканина, різний матеріал, що напохваті, яєчна шкаралупа.
  Діти обводять по контуру трафаретний малюнок, потім заповнюють його клеєм, засипають крупою або іншим матеріалом – залежно від задуманого. Після висихання зайву крупу струшують, на бажання колаж розфарбовують. Його можна виконати й з різнокольорового паперу.
• Ниткою. Розвиває уяву, фантазію. Матеріал: папір, ворсиста нитка, чорнило, туш. Аркуш паперу складають удвічі й розгортають, на одну зі сторін кладуть нитку, наполовину змочену в туші або чорнилі. Чистий її кінець виводять за межі аркуша. Змочену частину нитки притискають іншим листком, відтак нитку треба поволі витягнути. Розгорнувши листок, побачите зображення.
• По вологому. На фон, який ще не висох, крапають фарбу й розтушовують тампоном або широким пензлем. Завдяки такому способу малювання виходять чудові світанки й смерканки.