Притча про задуми диявола

Прочитайте, якщо маєте час для Бога.

Одного разу Сатана та Ісус спілкувалися. Сатана щойно пішов до Едемського саду, він знущався і сміявся, кажучи:
– Так, сер. Щойно забрав світ, повний людей там. Я спокусив їх, використовував наживку, я знав, що вони не можуть встояти. Вони всі внизу!
– Що ти збираєшся з ними робити?, – Ісус запитав.
–Ах, я буду веселитись з ними, – відповів він. – Я навчу їх одружуватися і розлучуватися, ненавидіти, зловживати довірою одне одного, пити і палити, і звичайно, я навчу їх вигадувати зброю та бомби, щоб знищити одне одного. Мені дійсно буде весело!
– А що ти робитимеш, коли втомишся від них?, – Ісус запитав його.
– А, я їх вб’ю. Сатана сказав з поглядом, сповненим ненависті та гордості.
– Що ти хочеш за них?, – Ісус запитав.

– Нащо тобі ці люди. Вони погані. Навіщо хочеш їх взяти… Ти береш їх, а вони ненавидять тебе. Вони плюнуть тобі в обличчя, проклинають тебе і вб’ють тебе.

– Ти не любиш цих людей! То що ти хочеш?, – Ісус знову попросив. Сатана подивився на Ісуса і саркастично відповів:
–Всю твою кров, сльози і твоє життя.
– Зроблено, – Ісус сказав. – І ось як я плачу ціну.

 

 

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook