Один чоловік прийшов у перукарню. Під час стрижки й гоління заговорили з перукарем про Бога.

Перукар сказав:

– Що ви мені не говорили б, а я не вірю, що Бог є.

– Чому? – запитав клієнт.

– Досить вийти на вулицю, щоб переконатися, що Бога немає. От скажіть: якщо Бог існує, то чому так багато хворих людей? Звідки безпритульні діти? Якби він дійсно існував, не було б ні страждань, ні болю. Важко уявити собі люблячого Бога, який допускає все це.

Клієнт задумався. Коли перукар завершив роботу, клієнт щедро розплатився. Вийшовши з перукарні, він побачив на вулиці зарослого і неголеного чоловіка. Тоді клієнт повернувся в перукарню, запросив перукаря до вікна і, показуючи пальцем на бродягу, сказав:

– Перукарів не існує, – а потім ввічливо підняв капелюх і вийшов.

– Як це так? – здивувався перукар. – А я хіба не в рахунок? Я ж перукар.

– Ні! – вигукнув клієнт. – Їх не існує, інакше не було б зарослих і неголених людей, як он той чоловік, який йде вулицею.

– Ну, дорогенький, справа ж не в перукареві. Просто люди самі до мене не приходять.

– У тому то й справа! – підтвердив клієнт. – І я про те ж: Бог є. Просто люди не шукають його і не приходять до нього. Ось чому у світі так багато болю і страждань.