Життєві історії Сім'я

Професійне вигорання: чому частіше потерпають жінки, ніж чоловіки

Статистика переконливо свідчить, що жінки помітно більше, ніж чоловіки, страждають від стресу і вигорання. Чому? І як розпізнати, що ви на межі вигорання.

Статистика переконливо свідчить, що жінки помітно більше, ніж чоловіки, страждають від стресу і вигорання. Чому?

Кожна жінка у цій історії побачить себе

У 2014 році консультант з Манхеттена Джия вирішила взяти приклад з головного операційного директора Facebook. “Я щойно закінчила бізнес-школу, була сповнена ентузіазму та бажання працювати”, – говорить Джия. “Я була готова довести кожному, що я можу встигнути все: зробити блискучу кар’єру і бути прекрасною мамою”.

Але сьогодні 38-річна жінка каже інакше. Вона розповідає, що роками не отримувала підвищення на роботі і збільшення зарплати, і вважає причиною цього те, що вона – жінка. Перш за все це ставлення стало помітним після того, як вона народила дитину в 2018 році.

Велика частина догляду за дитиною лежить на ній, тому що її чоловік – банкір і часто їздить у відрядження. Це вплинуло на її репутацію серед колег, переважно чоловіків, які вважали, що їй не вистачає кар’єрної мотивації.

А потім почалася пандемія коронавірусу, і ситуація ще погіршилася. У березні 2020 дитсадок, який відвідувала її дочка, закрився, і Джия взяла на себе обов’язки няні, поєднуючи їх з роботою. “Я відчувала, що годинами намагаюся не впасти з бігової доріжки, прискорюється все більше”, – говорить жінка. “І водночас я розуміла, що мені все менше довіряють на роботі. Я відчувала, що кар’єра вислизає з моїх рук, а я нічого не можу вдіяти”.

На початку 2021 року психотерапевт поставив діагноз: вигорання. У Джії ніколи не було проблем з психічним здоров’ям. “Але тепер я кожного тижня намагаюся пережити, зберігши здоровий глузд”, – каже жінка.

Поєднувати сім’ю і кар’єру – це складно

Історія Джиї класична. Жінки, насамперед мами, набагато частіше, ніж чоловіки, змушені щодня поєднувати численні і часто непередбачувані домашні обов’язки з професією. Статистика показує, що від стресу і вигорання страждає більше жінок, ніж чоловіків, і перш за все це стосується тих жінок, у яких є діти.

Для постпандемічного ринку праці це може мати чимало наслідків. Тому компанії і суспільство повинні шукати шляхи зменшення цього дисбалансу.

Останні дані про вигорання у жінок викликають занепокоєння. Згідно з опитуванням, проведеним LinkedIn серед майже 5000 американців, 74% жінок сказали, що вони відчували помірний або сильний стрес через роботу. Серед чоловіків таку відповідь дав тільки 61% респондентів.

Значною мірою на вигорання впливає нерівність на робочому місці, пов’язана з традиційними гендерними ролями. У США жінки все ще заробляють в середньому близько 82 центів на кожен долар, зароблений чоловіком. Схожий розрив і в багатьох країнах Європи.

Величезний стрес у жінки також викликає усвідомлення того, що багато її однолітків заробляє більше за неї. “Мене засмучує те, що я отримую низьку зарплату, однак і попросити про підвищення я не можу, оскільки компанія і так постійно йде мені на поступки, пов’язані з доглядом за дитиною”, – зазначає Джия.

Дослідження пов’язують низькі доходи з високим рівнем стресу і погіршенням психічного здоров’я в цілому. Однак нерівність в умовах роботи підсилює вигоряння саме жінок.

Пандемія як каталізатор

Брайан Кроп, керівник відділу досліджень людських ресурсів в міжнародній компанії Gartner, погоджується, що Covid-19 помітно посилив чинники, які впливали на вигоряння жінок. Дослідження, проведене вченими з Гарварда і Лондонської школи бізнесу, показало, що жінки, перш за все матері, витрачали набагато більше часу на догляд за дітьми і домашні справи під час Covid-19, ніж раніше.

І ці зміни безпосередньо впливають на добробут жінок. Багато жінок і так за замовчуванням були доглядальницями в своїх домогосподарствах, але пандемія закрила дошкільні і шкільні навчальні заклади, які дозволяли їм збалансувати роботу і домашні обов’язки.

Із закриттям садочків і шкіл та початком дистанційного навчання життя жінок різко змінилося. Розповімо до прикладу історію Сари, яка схожа до історій багатьох українських жінок. Жінка відчувала тиск від поєднування домашнього навчання дітей і роботи менеджера з маркетингу великої технологічної компанії. Вона втратила сон, постійно хвилювалася і переживала депресію. Найгірше було те, що вона постійно відчувала, що робить все не так, як треба, тому що зробити краще просто не було часу. Через шість місяців пандемії стало зрозуміло, що щось треба міняти. Чоловік Сари, адвокат, заробляв набагато більше, ніж вона. Тож  пара вирішила, що Сара залишить роботу, щоб стати домогосподаркою. “До цього я ніколи не знала, що означає вигоріти, – каже жінка. – Тепер я і тіні сумніву про це не маю”.

Досвід Сари далеко не єдиний. У вересні минулого року, коли пандемія набирала обертів, більше 860 000 американських жінок залишили роботу проти 200 000 чоловіків. За іншими оцінками, кількість матерів, які звільнилися в США з лютого по вересень минулого року, склала 900 000, а кількість батьків-чоловіків – 300 000.

Оскільки під час карантину жінки втратили важливі заходи, які допомагали знизити стрес, лавина додаткових домашніх обов’язків з паралельною роботою стала для багатьох чимось більшим, ніж вони могли витримати.

Доводиться забути про амбіції?

Експертів робочої сили турбує, що вигоряння і депресія жінок на роботі може відштовхнути майбутні покоління від амбітних професійних цілей, перш за все якщо вони хочуть створити сім’ю. Це може ще більше посилити гендерна нерівність на ринку праці.

Дані опитувань підтверджують це занепокоєння. Статистика, зібрана CNBC і центром дослідження громадської думки SurveyMonkey на початку цього року, показала, що число жінок, які вважають себе “дуже амбітними” в кар’єрі, помітно знизилося під час пандемії.

Занепокоєння викликає і те, як гібридна робота вплине на гендерну рівність на робочому місці. Дослідження показують, що жінки частіше, ніж чоловіки, працюють вдома в умовах пандемії. Але за деякими даними, людей, які працюють з дому, рідше підвищують, ніж тих, хто частіше спілкується з менеджерами. Жінки говорять, що вони так само завзято працюють і роблять так само багато, але якщо працюють вдома, ймовірність того, що їх підвищать, нижча. Це дуже демотивує.

Як розпізнати, що ви на межі вигоряння

За визначенням ВООЗ, синдром вигорання пов’язаний із хронічним стресом на роботі. Люди відчувають себе демотивованими та емоційно виснаженими, пригніченими, що спричинено тривалим перевантаженням. Сьогодні вигорання стало глобальним явищем. Нещодавно ВООЗ внесла вигорання до Міжнародної класифікації хвороб, де цей стан описано як “синдром, який виникає внаслідок хронічного стресу на робочому місці, який вчасно не подолали”.

За визначенням ВООЗ, вигорання складається з трьох речей: відчуття виснаження, психологічного відсторонення від роботи і зниження ефективності. Як і з будь-яким іншим захворюванням, запобігти йому краще, ніж лікувати. А тому не варто чекати, доки вигорання накриє вас з головою.

“Чимало ознак близького вигорання дуже схожі на депресію”, – для ВВС зазначає Сіобан Мюррей, психотерапевт із Дубліна в Ірландії і авторка книжки “Як уникнути вигорання”.

Мюррей пропонує насамперед звернути увагу на шкідливі звички, як-от надмірне вживання алкоголю або цукру, за допомогою яких людина намагається підняти собі настрій. Показовим є відчуття втоми, яке не зникає після відпочинку.

“Якщо ви виспалися, але о 10 ранку знову почали думати про сон – це тривожний симптом. Або якщо у вас немає сил на тренування та навіть звичайну прогулянку”.

Якщо, наприклад, ви працюєте над важливим проєктом, ви хвилюєтесь і відчуваєте сплеск адреналіну, який не дає вам спати вночі. Це нормально. Але якщо проєкт давно позаду, а тривожний стан не зникає, це вже свідчить про ризик вигорання, пояснює пихотерапевт.

Іншою класичною ознакою близького вигорання є відчуття, що ваша робота не приносить користі. Ви починаєте уникати соціальних зобов’язань і стаєте більш схильним до розчарувань. І останньою ознакою є відчуття, що якість вашої роботи почала падати.

Що робити?

Єдиний спосіб зупинити вигорання – та позбутися його назавжди – це змінити свій спосіб життя.

  1. Визначити, що саме заганяє вас у глухий кут. Часто це – перфекціонізм або синдром самозванця, коли людина намагається довести собі, що вона дійсно варта високої думки колег. Іноді проблема – у робочому середовищі, несправедливому ставленні, неконтрольованому навантаженні і нечіткому визначенні обов’язків. Також до вигорання може призвести постійна необґрунтована критика та відсутність підтримки керівника, розбіжність цінностей компанії з вашими власними.
  2. Дуже важливо розставляти пріоритети і не очікувати надто багато від себе. Коли хтось виглядає ідеальним босом, мамою і фітнес-ідолом водночас, мабуть, він чи вона вводять нас в оману. Або хтось їм дуже допомагає.
  3. Якщо ви відчуваєте, що вигорання наближається, зупиніться, зробіть крок назад і подумайте, що відбувається неправильно. А потім відпустіть себе.
Дата публікації: 12.10.2021 img Поділитися