«Як зрозуміти, чого я хочу? І як знати напевно, що те, чого я хочу – це не самообман і не хитрі витівки моєї психіки?» – запитують мене іноді клієнти чи підписники.
Хм… думаю я. Робота психотерапевта дійсно дуже тісно пов’язана з «хочу» людей, які звертаються по допомогу. Одне із завдань гештальт-терапії – робота з потребою клієнта: її виявлення, дослідження та пошук вдалих способів задоволення. І це, мушу сказати, справа не з легких.
Спробую пояснити на прикладі про банан
Як зрозуміти, що ти хочеш банан? Почни його їсти, а далі дивись за списком.
- Якщо тобі смачно – значить, це воно. Ти з’їси банан, бажання задовольниться, і ти захочеш чогось іншого. Хотіти чогось, окрім банана – це нормально і зовсім не означає, що 20 хвилин тому ти не хотів банан.
- Якщо тобі смачно, але згодом ти знову хочеш банан – нічого страшного. Так буває. Є бажання, які потребують систематичного задоволення.
Неможливо наїстися раз і назавжди. Їж банан, поки хочеться. Зупиняйся, коли відчуваєш ситість. Якщо одного прекрасного дня тобі захочеться не банан, а щось інше – знайди це інше і з’їж його. Банан ти більше не хочеш. Проте, поки ти шукаєш це «інше» (а на це може піти час), ти цілком можеш продовжувати їсти банан за звичкою. За звичкою – не так смачно, але певний час цим можна користуватися.
Якщо ти зараз не хочеш банан – це не означає, що ти не захочеш його ніколи. Можливо, колись, але не тепер.
- Якщо тобі смачно, але ти дозволяєш собі лише четвертинку банана – відчуття ситості не настане. Натомість прийде роздратування, бо ти й далі хотітимеш банан, попри з’їдену частинку.
Ти звісно можеш дивуватися і навіть злитися на себе : «Що ж мені ще потрібно?! Чому я знов і знов хочу той клятий банан?!»
Я відповім: тобі потрібен цілий банан, а не четвертинка. Ось і все. Піди доїж і заспокойся.
- Якщо ти їси банан і тобі несмачно – це ще не означає, що ти не хочеш банан. Тобі може заважати отримувати задоволення страх погладшати (банани такі калорійні!), почуття провини (сину не можна банан – я його їм) або сором (а чи заслужив я цей банан? Чи достатньо я хороший, щоб дозволити його собі?). Це називається внутрішній конфлікт. Ти хочеш банан, але є рівна за силою протидія, що забороняє його з’їсти.
- Якщо ти їси банан і тобі несмачно, бо насправді ти хочеш торт – задоволення не настане. Бо ти не хочеш банан, твоє бажання в іншому. Це називається дефлексією: зміщенням справжнього бажання на інше, більш безпечне, але менш бажане. Звідси й відчуття незадоволеності.
- Якщо ти їси банан і тобі нудить, бо ти вже ситий, але продовжуєш зі страху, що у твоєму житті більше ніколи не буде бананів – це тривога й відсутність достатнього рівня безпеки. Потреба тут – не банан, а відчуття безпеки.
- Якщо ти з’їв банан і тобі було настільки смачно, що ти продовжував ще й ще, а тепер тебе розпирає – нічого страшного. Таке буває. Ти хотів банан, просто не розрахував свою дозу. Можливо, тепер ти довго не захочеш банан, а може – бажання повернеться вже за кілька годин. Спробуй наступного разу зупинитися вчасно, щоб не зіпсувати післясмак.
На цьому зупиняюся та піду з’їм яблуко. Його я люблю більше. Хоча після цієї статті з цікавістю поглядаю й у бік бананів! Іноді апетит приходить під час їди.
Тож пробуйте, друзі. Експериментуйте й не зациклюйтесь лише на бананах – у світі ще так багато цікавого і того, що варто спробувати на смак. Іноді на якесь бажання можна себе цілком свідомо «розпалити» самостійно.
Головне – не перегинати палицю й залишати місце для спонтанності.
Розкажи, що зараз у житті смакує тобі? А що ти давно хочеш, але не наважуєшся спробувати?
Радимо також прочитати:
Авторка – психотерапевтка Екатерина Черепова
