Корисну інформацію про вагітність, зокрема, календарь беременности, пологи та догляд за дитиною до одного року можна почитати на сайті «Ліза. Мой ребенок». Коли починати вводити прикорм, що можна давати дитині, а які продукти заборонені ми поспілкувалися з редакцією.
Коли вводити перший прикорм
Вводити прикорм починають, коли у дитини зростають потреби і поживних речовин, яке містить грудне молоко, починає бракувати. Зазвичай цей період починається у 6 місяців. За рекомендаціями ВООЗ, вводити перший прикорм треба не раніше, ніж дитині виповниться 21 тижнів. А після 26 тижня введення прикорму є обов’язковим для всіх дітей.
Про те, що час вводити прикорм, свідчать також інші ознаки: у дитинки з’являються перші зубки, вона виявляє інтерес до «дорослої» їжі, у неї зростає апетит, вона частіше почувається голодною. Маля, готове до введення прикорму, добре сидить і тримає голову і вже від народження подвоїла вагу.
Врахуйте, що надмірний голод дитини не обов’язково є ознакою того, що час вводити прикорм. Так, у віці 3–4 місяців відбувається так званий стрибок росту. У цей час дитина може частіше почуватися голодною, більше разів прокидатися вночі для годування. Але це не означає, що час вводити прикорм. Прикладайте дитину частіше до грудей або давайте пляшечку із сумішшю при штучному вигодовуванні. З часом надмірний голод мине, і дитина повернеться до звичного режиму харчування.
З яких продуктів починати прикорм
У шестимісячному віці дітям можна давати перший прикорм – поступово починати вводити у раціон тверду їжу. Вона має бути перетертою, у вигляді пюре, адаптована для травної системи дитини. Прикорм має бути доповненням до грудного вигодовування, доки дитина поступово перейде на «дорослу» їжу.
Починати вводити прикорм потрібно з одного продукту – перетертого пюре або каші. Обов’язково слід дотримуватися «Правила чотирьох днів»: один продукт вводять у прикорм і дають упродовж чотирьох днів. Це потрібно для того, щоб з’ясувати, як дитина реагує на цю їжу: чи не викликає вона алергічні реакції або проблеми із травленням. Якщо ж упродовж чотирьох днів із дитиною все гаразд, її раціон можна доповнити новим продуктом. «Правило чотирьох днів» стосується і каш: прикорм потрібно починати із каші, яка виготовлена з одного виду крупи.
Для першої їжі підходять овочеві та фруктові пюре, каші (крім пшеничної). Цукор, сіль та спеції до пюре додавати не можна. Пам’ятайте, що ваша дитина маленька, і порції прикорму мають бути невеличкі – 1–3 столові ложки за прийом їжі.
Під час наступного етапу введення прикорму (коли дитині 8–10 місяців) можна давати густіші пюре, вводити м’ясо, яйця, бобові, інші овочі та фрукти та давати прикорм 2–3 рази на день. Наступний крок (коли дитині 10–12 місяців) – їжа шматочками, яку можна брати руками. У цей період у раціон вводять рибу, а після 9 місяців – молоко. Дитина у цей час має три основні прийоми їжі і невеликі перекуси між ними. Після досягнення одного року дитина вчиться їсти самостійно і може їсти усе те, що їдять її рідні. Однак їй все одно варто вживати менше солі.
Рекомендації ВООЗ щодо прикорму
- Перед початком введення прикорму порадьтеся з лікарем, стежте за ростом і розвитком дитини.
- Коли вводите прикорм, не зменшуйте кількість грудного молока, яке даєте дитині.
- Прикорм давайте ложкою із чашки або тарілки, але у жодному разі не давайте з пляшечки.
- Цільне коров’яче молоко не можна давати дитині раніше 9 місяців.
- Не можна починати прикорм із пшеничної каші.
- Квасолю та інші бобові пере тим, як давати дитині, треба добре вимочувати і промивати перед варінням.
- Для профілактики залізодефіциту на початку введення прикорму дитині слід давати м’ясо, згодом яєчний жовток і печінку. А щоб залізо засвоювалося краще, у раціоні неодмінно мають бути кисломолочні продукти.
- Для профілактики інфікування сальмонельозом, ретельно проварюйте яйця.
- Пам’ятайте: малюкам потрібен час, щоб звикнути до твердої їжі. Тому не варто поспішати!