Пам’ятаю ще у шкільному віці, були у мене було двоє товаришів, хлопець і дівчина, які дружили “не розлий вода” вже 6 років.
І це була справжня близька дружба. Вони знали один про одного такі секрети, яких ніхто більше не знав. І звичайно, за цей час вони бачили недоліки один одного. Коли у них виникали проблеми на любовному фронті, вони скаржилися один одному, адже до кого ще йти, якщо не до друга, якому не байдуже і який приймає тебе на 100%.

Так ось, одного разу у них виникла “геніальна” ідея: “а чому б нам не почати зустрічатися один з одним?”. Не минуло й місяця після цього рішення, як вони посварилися настільки, що не змогли один з одним розмовляти і почали уникати один одного. Зрозуміло, що це підлітки, у такому віці це не рідкість, люди ще не вміють вирішувати конфлікти, будувати стосунки тощо.

Але цей приклад я наводжу, щоб ось що показати: люди любили одне одного, доки були друзями. Під любов’ю я маю на увазі прийняття, позитивні почуття одне до одного та доброзичливість. Але щойно статус стосунків змінився, прийняття, близькість і любов кудись зникли. Натомість з’явилися претензії та конфлікти.

Чому так? Тому що у них з’явилися жорсткіші вимоги одне до одного. Які просто не змогли потягнути.

Розумієте? У любовних стосунках любити одне одного набагато складніше, ніж у дружніх чи дитячо-батьківських. Бо більше умов.

Отже, чим більше умов для кохання, тим складніше себе впхнути в ці умови, підлаштуватися під них, щоб отримувати це кохання.

А коли народжуються діти, цих умов стає ще більше. Самі розумієте.

Жінка може прийняти в іншому чоловікові багато речей: те, що він іноді нерішучий, безвідповідальний, мало заробляє і т.д. Тому що її особисто все це не стосується. Якщо він її розуміє, поділяє її цінності, готовий вислухати та допомогти у скрутній ситуації, то він може бути другом.

Але, як ви розумієте, якщо вона почне з ним любовні стосунки, всі ці речі миттєво стануть критично важливими. А коли у них народиться дитина – важливість ще сильніше зросте.

Одна з основних причин, чому більшість пар та сімей або розпадаються

Дуже часто люди йдуть у любовні стосунки заради кохання. Особливо жінки. Тобто, найчастіше, коли людина йде в любовні стосунки, вона очікує отримати любов, близькість, чекає, що друга людина прийматиме її такою, якою вона є.

Але парадокс у тому, що любовні стосунки – це таке місце, де дуже складно здобути кохання. Тому що там дуже багато умов треба дотриматись, щоб тебе любили після перших трьох місяців гормональних рожевих окулярів.

Тобто йти у стосунки по кохання – це як іти у казино по гроші. Зараз просто перетравіть цю думку, бо далі будуть ще цікавіші інсайти.

Так, це одна з основних причин, чому більшість пар та сімей або розпадаються або не задоволені своїми стосунками. Люди не отримують те, що очікують від стосунків. А очікують вони з одного боку – кохання та близькості, з іншого боку – щоб виконувались їхні вимоги до партнера.

Радимо також прочитати: А якщо кохання недостатньо? Три гіркі правди про стосунки

Якщо ви любите себе, то вам набагато простіше любити іншу людину

Гаразд, скажете ви, можна ж взяти і стати такою людиною, яку прийматимуть! Розвинути в собі всі ці якості, які потрібні чоловікові/жінці у стосунках, щоб він мене кохав(-ла). І таким чином отримувати кохання. Чоловікові – розвинути у собі впевненість, відповідальність, рішучість, непробивність характеру, почати заробляти багато грошей. Жінці – ніжність, розслабленість, чуйність, сексуальність, материнство тощо. Вставте сюди ті якості, які потрібно.

Коротко кажучи, цей метод розв’язання проблеми звучить так: “Хочеш, щоб тебе кохали – розвивайся і стань тим, кого зможуть кохати у стосунках”.

Але якщо ви уважно подивитеся, всі ці якості можливо розвинути тільки тоді, коли ви вже перебуваєте в коханні. Так, найчастіше, всі ці якості мають люди, які люблять себе.

• Чоловік, який приймає та любить себе, стає більш впевненим. Тому що він не має думки, що з ним і з його бажаннями щось не так. Він приймає себе.
• Жінка, яка любить себе, вважає себе гідною всього найкращого. І звичайно, вона буде більш розслабленою, ніжною, сексуальною, адже вона не має внутрішніх конфліктів. Ту любов, яку вона відчуває в собі, вона може виражати у стосунках і материнстві.

Ви можете собі уявити сексуальну кайфову жінку, яка себе не любить і не приймає? На мою думку, таке неможливо.

Сексуальність народжується з того, що вона сама собі подобається, дає собі волю і кайфує від самої себе. Це і є любов до себе.
Зрештою, якщо ви любите себе, то вам набагато простіше любити іншу людину, бути уважнішою до неї, цікавитися нею, її особистістю, її внутрішнім світом, співпереживати їй. Ви не зациклені на собі.

Отже, це ще один парадокс. Виходить, що у стосунках найбільше любові отримують ті люди, які цієї любові особливо не потребують. Тому що вже мають її в собі. Це друга думка, яку слід перетравити.

Це, до речі, повертає нас до слів Ісуса з Євангелія, яку я вставляю скрізь, де попало: “Тому, хто має, буде дано ще і буде в нього надлишок. А у того, хто не має, забереться і те, що він думає, що має”. Розумієте, яких цікавих висновків ми приходимо?

Виходить, що йти у стосунки, потребуючи любові, – це помилка. І дуже поширена! Це практично завжди призводить до невдач.

Як вийти з цієї ситуації?

У багатьох ще жорсткіші очікування від стосунків: вони хочуть, щоб друга людина замінила батьків: давала безпеку, опіку, виконувала всі бажання тощо. Самі розумієте, чим це все закінчується.

Якщо йти у стосунки – то за більш адекватними речами: ну там, реалізувати свій потенціал, виразити себе та свої почуття, народити та виховати дітей, знайти згуртовану команду. Але не з потреби любові та прийняття.

І тепер стає очевидним вихід із цієї ситуації: ПРАЦЮВАТИ НАД СОБОЮ!

Я не знаю, як ви це робитимете: налагоджувати стосунки зі своїми батьками (це, напевно, найефективніше), працювати з “внутрішньою дитиною”, читати книги, зцілювати свої травми, робити якісь практики, ходити на тренінги, медитувати, практикувати карма-йогу чи щось ще. Може, до психотерапевта підете, переступивши через свою гордість. Не знаю. На щастя, методів дуже багато.

Але сам себе не полюбиш – ніхто не полюбить.

Радимо також прочитати: Будувати стосунки треба вчитися