Панічні атаки та фобії: як їх позбутися?

Панічні атаки схожі на серцевий напад: обличчя червоніє, руки пітніють, бракує повітря. Як позбутися цього неприємного стану, розповідає лікар.

Детальніше про проблему панічних атак у програмі «Район здорової людини» розповіла Оксана Жешко – лікарка-нервопатологиня, членкиня Європейської асоціації неврології та Європейської організації інсульту.

– Що може спровокувати панічні атаки і що таке загалом паніка?

– Паніка – це раптовий приступ сильного страху, безпричинного чи зумовленого. Загалом – це захисний механізм. Людина не може її контролювати.

– Це тимчасовий стан? І чи може паніка перерости у щось більше?

– На панічні атаки люди скаржаться у пізньому підлітковому чи у ранньому дорослому віці, коли не можуть перейти з одного етапу життя в інший. Цей стан потрібно відрізняти від серцевого нападу: людина червоніє, її кидає у піт, мокріють долоні, її болить за грудиною, вона задихається. Краще поспілкуватися зі спеціалістом, щоб вам розповіли як з цим справлятися.

– Тобто попити водички і подихати свіжим повітрям не допоможе?

– Навряд. Пацієнт має взяти себе в руки і навчитися жити з цим станом. Від панічної атаки ще ніхто ніколи не помирав. Якщо пацієнт органічно здоровий, то з ним просто проводиться профілактична бесіда. Можна спробувати переключити увагу.

– Які є найпоширеніші фобії?

– Фобія – це страх, що триває більше шести місяців і не піддається контролю. Найпоширеніші: агарофобія – страх перед відкритим простором, клаустрофобія – страх закритого простору. Є нова фобія – нозофобія – пацієнт боїться захворіти на якусь хворобу та канцерофобія – боязнь захворіти раком. Аерофобія – страх висоти, акрофобія – страх польотів. Новинка – номофобія – страх через відсутність мобільного зв’язку.

– Як їх тримати під контролем?

– Фобію ще ніхто не вилікував. Спосіб «клин клином» не дуже ефективний.

– Як попередити і захиститися від захворювань нервової системи?

– Ми живемо в період пришвидшення ритму. Головне – вчитися раціонально розподіляти свій час і ритм дня. Певний психічний стан може повпливати на стан нашого організму і навпаки. Регулярна фізична активність сприяє фізичному та ментальному здоров’ю. Розширення кругозору сприяє емоційному задоволенню. Подорожі – це хороша профілактика депресії.

– Часто зі стресом пов’язані порушення сну та біоритму, а чи пов’язано це із переходом на зимовий час?

– Зимовий час – це година різниці. Більше впливає зменшення світлового дня. Чим коротший день, тим гірше у нас самопочуття.

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook