Духовність Сім'я

П’ять духовних ліків святогорських подвижників

Ось п’ять повчань відомого Святогорця і його вчителя старця Йосипа Ісихаста з духовними рецептами для сучасних християн.

Братство преподобного Йосипа Ісихаста «Спокуса, скорбота, смуток, що приходять або від диявола, або від людей, або порушення миру, який ми несемо в собі, – все це ліки, все це посилається Божим Промислом для того, щоб до нас повернулося втрачене нами душевне здоров’я», – каже сучасний афонський подвижник архімандрит Єфрем Філофейский.

Осуд і пристрасті

Преподобний Йосип Ісихаст, афонський старець, говорив своєму послушнику, майбутнього архімандриту і теж старцю Єфрему (Мораітісу):
– Дитя моє, наше єство наповнюється не стільки від їжі, від пиття, від вина і від сну, скільки від осуду.
– Чому старче?
– Щоб ми пізнали, що і ми тієї ж самої природи. Пізнали, що і з нами воює той же самий диявол і що ми всі гідні рівного засудження.

Хочеш дізнатися ще про одну міру?
– Про яку, старче?
– Якщо хто не судить свого ближнього, то це – свідчення, і властивість, і доказ, і посвідчення врятованої людини. Той, хто не судить, не буде засуджений.

Проси вибачення

Постійно принось покаяння, коли грішиш, і не втрачай часу. Бо чим більше гаєшся, з тим щоб попросити вибачення, тим глибше дозволяєш лукавому пускати в тобі коріння. Не давай йому посилюватися тобі на шкоду. Отож, не впадай у відчай, падаючи, але, піднімаючись, з ретельністю принось покаяння, кажучи: «Прости мене, Христе мій, я людина немічна».

Це – не виправдання. Але оскільки у тебе поки що багато мирської гордості і марнославства, наш Христос попускає тобі грішити, падати. Щоб ти кожен день відчутно пізнавав свою слабкість і терпів тих, хто падає. Щоб не засуджував братів, якщо вони грішать, а підтримував їх. Так що, коли падаєш, кожен раз знову піднімайся і відразу проси вибачення.

Старець Йосип Ісихаст

Як Бог очищає серце

Людський розум легко забруднюється і легко очищається. Серце ж, навпаки, важко очищається, але і важко забруднюється. Серце все наскрізь пронизане корінням пристрастей. Коріння всіх пристрастей сидять саме в серці. Тому всі ми відчуваємо біль, коли Бог, який бажає порятунку людини і ненавидить смерть його душі, бере час від часу і немов деяким духовним пінцетом захоплює коріння пристрастей і намагається забрати їх з вашого серця, щоб воно, звільнившись від пристрасного стану, отримало свободу і людина змогла відчути радість і своїми очима побачити світло Божественного Воскресіння.

Архімандрит Єфрем Філофейскій

Дорогою терпіння

Брати мої добрі, якщо когось кривдять в цьому світі і він захоче знайти справедливість, нехай знає, що вона – в несенні тяготи свого брата, ближнього до останнього подиху і в терпінні всіх печалей справжнього життя. Бо кожна скорбота, яка приходить до нас – будь то від людей, або від бісів, або від нашого власного єства, – завжди несе в собі відповідне надбання. І хто долає її з терпінням – отримує плату: тут – завдаток, а там – всю повністю.

Отже, терпіння необхідне, як сіль в їжі. Оскільки немає іншого шляху, щоб надбати, збагатитися і царювати. Цю дорогу проклав для нас Христос. І ми, що люблять Його, повинні заради Його любові слідувати за Ним. Хоч для нас гіркий полин, проте вона очищає кров і робить здоровим наше тіло. Без спокуси не робиться явною чеснота, не виявляється терпіння. Без спокус не може проявитися здоров’я душі. Це очисний вогонь, який робить душу чистою і світлою.

Старець Йосип Ісихаст

Що властиво людині

Нехай ніхто не сподівається на себе, поки душа його ще в тілі. І коли він сходить на Небо, то повинен очікувати, що на наступний день спуститься в пекло. Не кажу вже про те, що в ту ж саму мить може статися спуск. Тому нехай людина не дивується змінам, але зарубає собі на носі, що їй властиво і те й інше.

Старець Йосип Ісихаст

Дата публікації: 20.07.2022 img Поділитися