Освячену вербу ставлять біля ікон та зберігають цілий рік. Потім їх спалюють або пускають за течією у водоймі, але ні в якому разі не викидають у смітник. Але в народі також існують традиції, як використовувати свячену вербу.
У народній культурі верба здавна вважалася особливою рослиною, здатною захищати, зцілювати та приносити добробут. Її освячують на Вербну неділю й використовують упродовж усього року.
Навіщо б’ють вербою?
Верба для освячення в церкві не вимагає особливої прикраси. Зазвичай, кілька гілочок просто збирають у букет, перев’язують його кольоровою ниткою або стрічкою. Освячувати можна будь-яку кількість гілочок та будь-яку вербу (з листочками, котиками, бруньками або й без них), але обов’язково живу, не суху.
Повертаючись із церкви з освяченою вербою, українці маю традицію бити нею один одного, примовляючи: “Не я б’ю – верба б’є, за тиждень Великдень, уже недалечко червоне яєчко”. Це символічний ритуал з побажанням здоров’я та сили:
-
дорослих били вербовою гілкою для здоров’я, радості й достатку;
-
дітей — щоб були міцні, слухняні та добре росли;
-
худобу — під час першого вигону на пасовище, щоб була здорова та плодюча.
Як використовують освячену вербу?
Здавна свячену використовують, щоб привабити добробут у дім.
- Захист дому. Після служби гілочку ставлять за ікони — вважається, що вона оберігає дім від зла.
- Обряд із котиками. Їх кидали в кашу й з’їдали повністю — це мало дати силу природи на весь рік.
- На пасіці. Бджолярі обходили вулики з вербою, щоб бджоли добре роїлись.
- В господарстві. Вербовими гілками обходили комори та стайні для добробуту і захисту худоби.
- Для здоров’я. Освячені котики їли просто дорогою з церкви — «щоб горло не боліло цілий рік».
- Щоб потрапити в рай. Подекуди існує традиція класти гілочку освяченої верби у подушку небіжчика або в труну, щоб його душа потрапила в рай та для захисту “на тому світі”.
- Відганяти грозу. Свяченою вербою відганяли грозу – “кивали” гілочкою в бік хмари.
- Від пожежі. Коли була пожежа, кидали у полум’я, щоб зменшити руйнівну силу стихії.
- Щоб зупинити град. Гілля свяченої верби викидали на двір під час граду, – “щоб град зупинився”.
- Настій для одужання. Коли хворіли люди або тварини, варили свячену вербу разом з цілющими травами. Цим настоєм напували хворих, вірячи, що це допоможе їм швидше одужати.
- Від вроків. Котики та шматочки гілочок освяченої верби ховали в одязі – щоб ніхто не наврочив. Особливо треба було це робити дівчатам, які хотіли вийти заміж, вагітним на ранніх термінах та хворим.
- Щоб паска вдалася. Коли замішують тісто на паску, на нього кладуть цьогоріч освячену вербу і вкривають рушником, – щоб гарно сходило. А торішню свячену вербу спалюють в печі, бо викидати її не можна.
Як зберігати освячену вербу?
Не ставте освячену вербу у воду — вона може зацвісти, і тоді не збережеться. Найкраще — тримати її сухою, наприклад, за іконами або в іншому недоступному місці. Важливо: не кидати на підлогу, не ламати, не топтати, навіть коли засохне.
Якщо гілочка раптом пустила паростки — це вважається добрим знаком: це Божа ласка. Таку вербу висаджують на вулиці, але не на власному подвір’ї — краще біля річки чи в лісі. Це був також знак, що якщо в сім’ї є неодружені хлопці чи незаміжні дівчата, то скоро вони знайдуть пару і створять сім’ю.
Що робити зі старою вербою?
Перед новою Вербною неділею варто попрощатися зі старою:
-
Її не можна викидати у смітник.
-
Найкраще — спалити, а попіл розвіяти за вітром.
-
Також можна залишити під деревом у лісі або біля водойми.
-
У храмах часто приймають старі вербові гілочки для спалення.
-
У деяких селах їх використовували для очищення оселі — обмітали кути, а вже тоді спалювали.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Квітуча верба у Вербну неділю передає свою силу людям
- Як у Вербну неділю молитися за дітей і лікуватися свяченою вербою