Меншовартість всього українського в порівнянні з російським почалася з моменту утворення Росії, як держави, а саме: 22 жовтня 1721 року, коли Петро І проголосив “Московське царство” Російською Імперією, а москвинів або московитів – росіянами. З тих пір і почалося нав’язування світу меншовартості всього українського і з’явилися байки про величність російської культури.

Спробуємо розібратися, чому росіяни і руські стали синонімами і руська культура ототожнюється з російською у перевернутій свідомості вже різних суспільств століттями? Справа в тому, що етно ад’єктив до прикметника руський є Русь, тобто територіально – Україна. Адже Русь – це землі навколо Києва, Чернігова і Переяслава, а пізніше усі землі, що корилися Києву від Балтійського до Чорного морів. На мапах мандрівників тих часів є багато доказів того, що ці землі Русі мали назву Україна і означали приблизно те саме, що ми розуміємо під словом “імперія”. Тобто назву ніколи свою Україна не змінювала. Тобто руські люди – це й були українці. А древня руська мова – це і є українська мова, про що свідчать навіть написи на фресках Софії Київської.

А на Московії жили московити. Назву “Росія” вони вкрали у нас, бо в грецькому варіанті Русь звучить як Ро’сія.

Тож давайте розглянемо, чи взагалі існувала колись російська культура? У 1648 році за першу граматику свого язика московити мали граматику Мелетія Смотрицького, який народився в м.Смотрич, що на Хмельниччині, звідти він Смотрицький. І була вона у них аж до Ломоносова, який до речі навчався в Києво-Могилянській Академії.

Взагалі, випускники Києво -Могилянки в 16-17 ст. їздили на Московію просвіту їм чинити. У ІІ половині 17 ст. завезли їм туди староукраїнську мову, тому ми можемо почути спільні лексичні одиниці з московською мовою. З тих пір, фактично, вони і почали творити Російську імперію на другому етапі. На другому, тому що перший етап освоєння тих далеких диких земель – то було Володимиро-Суздальське князівство: Середні Віки, Північно-Східна Русь, Великий Новгород. (Примітка: Північно-Східна Русь завжди була далекою окраїною східнослов’янських земель. А до ІХ ст. тут жили фіно-угорські та балтійські племена. Лише на зламі ІХ – Х ст. з новгородської землі почали переселятися сюди ільменські слов’яни, з південного заходу – в’ятичі. Від іншої частини Русі ці землі відокремлювали густі й важко прохідні ліси, тому цей край часто називали Заліссям).

А другий етап творення Російської імперії – це якраз 16-18 ст. У 18 ст. архітекторами московської держави (якщо минути той період, коли архітекторами їхньої держави було Татарське Іго) були зовсім не представники “велікой руской культури” (потому что её никогда не было), були НІМЦІ ! Саме чистокровним німцем був кат України Петро І, чистокровною німкенею була Катерина ІІ, чистокровними німцями були діячі російської державності: Бенкендорф (Олександр Христофорович – головний жандарм Росії, улюбленець Миколи 1, “гонитель і душитель”, як його називали тоді. Народжений в Естонії, чистокровний німець.)

А також автор “норманської теорії” виникнення російської державності Фрідріх Генріх Штрубе де Пірмонт. А також Сергій Юрійович Вітте – голова ради міністрів Рос.Імперії, міністр фінансів і шляхів сполучення, народжений у Грузії, німець. З його іменем пов’язаний економічний ривок 1890-х років. Виступав прибічником велико-державницьких ідей, ще один великорос, так сказати був. А також: Дубельт (Леонтій Васильович von Dubelt) – масон. Начальник жандармерії, член головного управління цензури і секретного комітету, каратель старовірців. Нащадки всіх цих державотворців потім чинили судилище над Т.Шевченком. А також: німець Брокгауз (Фрідріх Арнольд) і єврей Єфрон (Ілля Абрамович) написали і видали для московитів першу енциклопедію.

Для цієї мови, яку ми їм завезли, треба було укласти словник. Він називався “Тлумачний словник живої великоруської мови” і уклав його напівданець-напівнімець Даль, який мав псевдо Козак Луганський. Тому що він народився у Луганську. А предок його був данець, мама – німкеня. То треба ж було, щоб данець і німець уклав для них словник живой руzкой рєчі?

Від 12 до 18 ст. московити мали лише перекладну літературу, бо ніхто з них не здатен був народити оригінального твору. За 500 років вони написали лише 2 книги! В той час, як українці мали надзвичайно бурхливий питомий розвиток філософської , природничої і перекладної літератури.

Ідемо далі… Пушкін, якого певна частина світового суспільства асоціює з “руской літературой”. Пушкін був нащадком ефіопа Ганібала, який був рабом у Петра І і у жилах Пушкіна ні краплі російської крові не було. Там текла кров німецька, італійська і, звісно, ефіопська. Удома цей “засновник вєлікой руzкой літератури” розмовляв французькою. Як і багато іншої “інтелігенції” тих часів. Бо ця мова була рідніша і зрозуміліша европейцям, які приїхали туди їх цивілізувати, освоювати тамтешні землі.

Серед інших представників “вєлікой руской літератури” ми маємо німців: Блока, Герцена, Салтикова-Щедріна, Фонвізіна, Фета. А далі вже долучилися наші зрадники, яничари, ренегати, холуї, за яких ми і сьогодні кров’ю наших святих хлопців і дівчат платимо. До таких зрадників належать Анна Ахматова (справжнє прізвище Горенко), такий собі Бунін (тобто українець Буньковський), такий собі найбільший яничар України Гоголь, такі собі М.М.Зощенко, Короленко, Немірович – Данченко. А може представниками “вєлікой руской літератури” були Мандельштам, Пастернак і Багрицький? Ні, вони були представниками єврейського народу.

І татари долучилися до начебто “вєлікой руzкой літератури”: Аксаков, Карамзін, Тургенєв. Але як можна долучитися до того, чого не існує?

А може хочете згадати про Достоєвського? Згадаємо: дід Достоєвського був греко-католицьким унійним священником на Вінниччині і підписувався “Андрій”. Не Андрєй, а Андрій! Син цього діда (батько Федора) навчався у Подільській семінарії і підписувався Михайло, а не Міхаїл. Інша річ, що мати Федора була вже московкою.

А може згадаємо ще Лєрмонтова? Давайте: предок Лєрмонтова (George Learmonth) Джордж, в православії Юрій Андрійович, народився в 1590-і роки в Шотландії, м.Файф. І був він шотландським найманцем, що перейшов на рос.службу. Він брав участь на боці польського короля Сігізмунда ІІІ у рос.-польс.війні 1608-1618 рр. І, потрапивши у полон, перейшов на рос.сторону, подавши чолобитну новообраному цареві Михайлу Федоровичу.

Тютчев також походив з древнього італійського роду з татарською кров’ю. Або згадаємо напівтурка В.Жуковського – поета при царському дворі. Його мати туркеня Сальха 16-річною дівчиною була подарована наложницею А.І.Буніну. А хрещеним батьком Василя був українець А.Г.Жуковський, який і всиновив байстрюка.

Але ж ви знаєте, що й музика – складник великої культури. Так от, як же ж це московити співали? І хто навчив їх хорового співу? Вони навіть не знали, що можна хором співати! Вони виють лише тоді, як залиють горлянки водкою. Так от музику для них творили наші видатні композитори: М.Вілінський, М.Березовський, Бортнянський, Глинка, якого росіяни звуть Глінка. Але серед його пращурів – Герб Глинських, воєначальників і державних діячів Великого Князівства Литовського. Прадід його був польським шляхтичем з роду Глинків гербу Тржаска.

Чи ви може думаєте, що Чайковський московит? Ні! Тому що по батькові походить із роду Чайок, а прадід Чайковського родом із Кременчука, того самого Кременчука, в який вже не одна ракета влетіла через поширення “руzкого міра”, бо Путін прийшов тут захищати руzzкій мір. І предок Чайковського з козацького роду, а саме козак із Миргородського полку. А син його Петро народжений на Полтавщині і навчався у Києво – Могилянській Академії і вже там прийняв прізвище Чайковський. Нажаль, одружився з московкою і народив сина Іллю Петровича. Мати композитора спілкувалася з ним зовсім не російською мовою, доречі, а французькою. І зовсім не російської літератури навчала цього видатного українця, а французької.

Я вже не кажу, що текст славня московити вкрали в англійців, герб вкрали у греків, барви прапора – у голландців, а назву держави – в українців. А сьогодні крадуть у нас пральні машини, унітази, спідню білизну і вижирають нутеллу. А ще крадуть і далі нашу генетику: близько 300 тисяч українських дітей вивезено до Московії.

Як ми бачимо, створити самі росіяни нічого не можуть, а лише крадуть і присвоюють. Найбільше мене дивує, що це нас вважають гіпер націоналістами, в той час, як самі вони з усім своїм руzкім лізуть до усіх сусідів і вищать на весь світ, що весь світ гавно, а вони бач вєлікіє! Вибачте, зірвалася… Пост про те, що ніхрена вони не вєлікіє. А лише ворюги, ґвалтівники і низькі покидьки. Не без винятків, звичайно, але в більшості. У них навіть матрьошка крадена у японців! А найгірше, що вони й досі колонізатори і, окупувавши чужі території, вони знищують не лише будинки і відбирають життя, вони намагаються знищити культуру.

А що таке нація без культури? Біомаса, якою легко управляти, як було в СРСР, куди вони так прагнуть. Їх національна риса – пиячити і лаятися матом. Їхня реальність саме така від п’ятого століття і по сьогодні. Нехай це роблять на своїх необ’ятних просторах, а не нашій Святій Землі. Я так вважаю…