Епідемічний паротит, більш відомий як «свинка», — це гостре вірусне захворювання, яке багато хто досі помилково вважає «легкою дитячою інфекцією». Насправді ж хвороба може мати серйозні ускладнення та залишити наслідки на все життя.
До впровадження масової вакцинації паротит був однією з поширених інфекцій у дитячих колективах. Саме він часто ставав причиною вірусного менінгіту та входив до числа провідних інфекційних причин набутої глухоти у дітей.
Що відбувається в організмі під час паротиту
Збудник — вірус, який передається повітряно-крапельним шляхом (під час кашлю, чхання, розмови) або контактним способом через забруднені руки, іграшки, посуд.
Після потрапляння в організм вірус розмножується у верхніх дихальних шляхах, а згодом із током крові поширюється до різних органів. Найчастіше уражаються слинні залози, але вірус може проникати й у нервову систему, підшлункову залозу та статеві органи.
Інкубаційний період триває в середньому 16–18 днів, однак заражена людина може бути небезпечною для інших ще до появи перших симптомів.
Радимо також прочитати: Скільки часу людина, яка хворіє на вірусну інфекцію, може заразити інших

Перші прояви хвороби
Початок паротиту часто нагадує звичайну застуду або грип. У дитини може з’явитися:
-
підвищена температура,
-
головний біль,
-
біль у м’язах,
-
загальна слабкість,
-
зниження апетиту.
У частини дітей раннього віку захворювання може обмежитися саме цими симптомами.
Найхарактерніша ознака виникає через кілька днів — збільшення привушних слинних залоз. Обличчя стає припухлим і округлим, з’являється біль під час жування та ковтання. Саме через цю особливість хвороба отримала народну назву «свинка».
Ускладнення: чому паротит небезпечний
Найбільша загроза пов’язана не з самим набряком залоз, а з можливими ураженнями інших органів. Серед найсерйозніших ускладнень:
🔹 Менінгіт
Вірус може викликати запалення оболонок головного та спинного мозку. Це проявляється сильним головним болем, блюванням, світлобоязню, ригідністю м’язів шиї. Хоча більшість випадків закінчується одужанням, ризик неврологічних наслідків залишається.
🔹 Порушення слуху
Ураження слухового нерва може призвести до часткової або повної втрати слуху. У до-вакцинальну епоху паротит був однією з провідних причин набутої глухоти в дитячому віці.
🔹 Ураження статевих залоз
У підлітків і дорослих хлопців можливий орхіт — запалення яєчок. У тяжких випадках це може впливати на фертильність.
У дівчат можливий оофорит — запалення яєчників, а також підвищений ризик ускладнень під час вагітності в майбутньому.
🔹 Інші ураження
Можливе запалення підшлункової залози, мастит, тривала слабкість.
Варто розуміти: навіть якщо хвороба почалася «легко», ускладнення можуть розвинутися раптово.
Чому вакцинація — найефективніший захист
У Центрі громадського здоров’я МОЗ України нагадують, що епідемічний паротит належить до вакцинокерованих інфекцій. Це означає, що захворювання можна попередити завдяки щепленню.
В Україні використовується комбінована вакцина КПК (кір, паротит, краснуха). Вона формує імунітет одразу проти трьох небезпечних інфекцій.
Вакцинація:
-
значно знижує ризик зараження;
-
запобігає тяжкому перебігу;
-
мінімізує ймовірність розвитку ускладнень;
-
допомагає сформувати колективний імунітет.
Коли проводять щеплення
Згідно з Національним календарем профілактичних щеплень, вакцинація проти паротиту проводиться двічі:
-
у 12 місяців — перша доза;
-
у 4 роки — друга доза.
Дві дози забезпечують надійний і тривалий захист.
Якщо дитина пропустила вакцинацію, не варто чекати. Сімейний лікар або педіатр допоможе скласти індивідуальний графік, щоб надолужити пропущені щеплення з урахуванням мінімальних інтервалів.
Чому важливо не відкладати
Паротит легко поширюється у дитячих колективах: садочках, школах, гуртках. Одна хвора дитина може заразити багатьох інших, особливо якщо рівень вакцинації низький.
Завдяки щепленням кількість випадків свинки в Україні значно зменшилася порівняно з минулими десятиліттями. Проте вірус продовжує циркулювати, і спалахи можливі там, де діти не вакциновані.
Перевірте вакцинальний статус дитини вже сьогодні
Якщо щеплення у 12 місяців не було проведено або дитині вже виповнилося 4 роки — зверніться до лікаря. Своєчасна вакцинація — це простий крок, який може захистити від складних і небезпечних наслідків у майбутньому.
Радимо також прочитати: Щеплення: відповіді на ці запитання хвилюють усіх батьків