Коли ми чуємо слово насильство, у нашій уяві часто постає картинка: синці, розбиті губи, сльози… Фізичний біль — очевидний, він говорить голосно, він шокує. Але є інші види болю, які не залишають синців на тілі, але залишають рубці на серці, свідомості та душі. Вони повільно отруюють життя. Сьогодні розмова про те, що насильство — це не лише удари. Це ще й слова, контроль, байдужість та страх, що оселяється десь під ребрами й не дає дихати на повні груди.
Одразу зазначу, що за офіційними даними правоохоронних органів та медичних установ, понад 85% відомих жертв домашнього насильства — жінки. Тому ця стаття написана для жінок. Але якщо ви – чоловік, ця інформація може бути для вас також важливою.
Фізичне насильство: коли тіло говорить замість слів
Фізичне насильство — найочевидніша форма. Воно голосне, воно залишає сліди, воно кричить навіть тоді, коли жертва мовчить. Але знаєте, що найстрашніше? Не синці. А те, як жертва вчиться ховати їх під одягом, тональним кремом, посмішкою і словами: «Я просто вдарилася».
Це насильство найпростіше впізнати, але часто його найскладніше визнати. Бо як можна повірити, що рука, яка обіймала, могла вдарити?
Радимо також прочитати: Яке це щастя – коли не страшно
Психологічне насильство: невидимі ланцюги
Уявіть клітку. Вона не має фізичних стін, але виходу немає. Психологічне насильство — це та сама клітка, створена зі слів, поглядів, натяків і мовчання.
- «Без мене ти нічого не варта».
- «Хто тебе ще покохає?»
- «Кому ти ще потрібна?»
- «Ти винна в тому, що я зірвався».
Ці слова — отрута, яка капає на самооцінку. Крапля за краплею. І одного разу жінка чи чоловік дивиться в дзеркало і вже не бачить там себе. Лише тінь, що колись була людиною.
Емоційне насильство: коли серце втомлюється любити
Емоційне насильство — це коли любов стає інструментом маніпуляцій. Це коли ти ніколи не знаєш, яким буде день: теплим чи крижаним. Це коли схвалення — рідкість, а критика — повсякденність.
- «Ти мене розчарувала».
- «Ти завжди все псуєш».
Це насильство ламає зсередини. Воно вчить жертву боятися кожного слова, кожного погляду. Вчить сумніватися в кожному своєму кроці.
Радимо також прочитати: Невидиме насилля, або Газлайтинг та аб’юз у стосунках: як виявити і захиститися?
Економічне насильство: гроші як кайдани
Гроші — це не лише банкноти в гаманці. Це можливість вибору, свобода, безпека. Економічне насильство — це коли тебе позбавляють цієї свободи.
- «Я заробляю, значить, я вирішую».
- «Ти не підеш на роботу, тобі не потрібно працювати».
І ось жертва опиняється в пастці. Вона не може піти, бо не має грошей. Вона не може просити допомоги, бо залежить від кривдника. Це пастка, з якої так важко вирватися.
Сексуальне насильство: зрада найінтимнішого
Секс — це про довіру. Про безпеку. Але що, коли ці межі руйнуються? Що, коли інтимність стає зброєю?
Сексуальне насильство — це не лише примус до фізичних контактів. Це і приниження, і небажані дотики, і використання тіла як інструмента для контролю. Це зрада найсокровеннішого, що може бути між двома людьми.
Цифрове насильство: нова пастка у світі технологій
У наш час насильство вийшло за межі дому. Воно проникло в телефони, соцмережі, листування.
- «Я бачив, з ким ти переписуєшся».
- «Відправ мені свої фото, або я всім розкажу про тебе».
Цифрове насильство — це нова пастка, яка робить втечу ще складнішою. Бо як втекти від когось, хто завжди у твоєму телефоні, навіть коли ти його вимикаєш?
Куди звертатися у разі домашнього насильства
Домашнє насильство — це не те, що варто терпіти чи приховувати. Якщо ви зіткнулися з такою ситуацією, важливо не зволікати та негайно звернутися по допомогу. Ви можете звернутися до поліції або суду для притягнення кривдника до відповідальності. Окрім цього, ви маєте право на безплатну соціальну, медичну, психологічну та правову підтримку.
Що робити, якщо ви залежите від кривдника фінансово або не маєте, де жити?
У Міністерстві юстиції України наголошують: навіть якщо ви залишаєтеся з кривдником через матеріальну залежність або відсутність альтернативного житла, вихід є.
В Україні діють спеціальні притулки (шелтери) для постраждалих від домашнього насильства. Тут ви можете перебувати до 3 місяців (іноді до 6 місяців) — час, необхідний для відновлення, оформлення документів, пошуку роботи та стабілізації життя.
Хто може отримати допомогу у шелтері:
- Дорослі постраждалі.
- Неповнолітні, які перебувають або перебували у зареєстрованому шлюбі.
- Діти разом із законними представниками.
Хто може направити до шелтера:
- Національна поліція України.
- Соціальні служби.
- Мобільні бригади соціально-психологічної допомоги.
- Підрозділи місцевої держадміністрації або органи місцевого самоврядування, що працюють у сфері протидії насильству.
Звертаючись до цих служб, обов’язково вкажіть, що потребуєте тимчасового прихистку у шелтері.
Радимо також прочитати: Коли кривдять найближчі: як юристи можуть допомогти захиститися від домашнього насильства
Куди зателефонувати людині, яка постраждала від домашнього насильства
📞 Екстрений виклик поліції: 102
📞 Гаряча лінія Національної поліції України: 0-800-500-202
📞 Гаряча лінія патрульної поліції: (044) 287-82-82
📞 Урядова гаряча лінія: 15-45
📞 Національна гаряча лінія з протидії домашньому насильству: 15-47
📞 Гаряча лінія попередження домашнього насильства: 0-800-500-335 / 116-123
📞 Цілодобова служба “Телефон довіри”: 15-00 (зі стаціонарного) або (044)-272-15-00 (з мобільного)
Усі способи отримати юридичну допомогу перелічені на сайті системи БПД: за посиланням.
Чому важливо говорити про домашнє насильство?
Домашнє насильство не обирає жертви за віком, статтю чи соціальним статусом. Воно може статися з будь-ким. І найгірше, що ми можемо зробити — це мовчати.
Кожен має право на безпеку, на повагу, на любов без страху. Іноді достатньо просто запитати: «Ти в порядку?» Іноді потрібно бути поруч, коли все руйнується.
Як допомогти?
- Не звинувачуйте жертву. Це не її провина.
- Слухайте. Іноді це найкраще, що можна зробити.
- Запропонуйте підтримку. Контакти кризових центрів, гарячих ліній.
Домашнє насильство — це не приватна справа. Це проблема, яка стосується кожного з нас. Бо сьогодні це може статися з кимось іншим, а завтра — з нами чи нашими близькими.
Якщо ти читаєш це і впізнаєш себе — знай: ти не одна. Ти не один. Допомога є. Вихід є. І навіть найтемніша ніч колись закінчується світанком.
Ти вартий любові. Ти варта поваги. Ти заслуговуєш на життя без страху.
❤️ Якщо вам потрібна допомога, не мовчіть. В Україні працюють гарячі лінії допомоги постраждалим від домашнього насильства. Подбайте про себе.
Авторка – психологиня Інна Семенюк
