Останній тиждень перед Великим постом називається Сирний тиждень. Подекуди ще можна почути, як на нього кажуть “Масляна”, але це російський аналог, який став популярний у 60-х роках. В Україні кажуть: Сирний тиждень, Сиропусний тиждень, Сиропуст, Масниця, Колодій, Пущення. У 2024 році Сирний тиждень починається 11 березня. За словами дослідників, цьому святу близько 4 тисяч років, і походить воно з язичництва і часів матріархату.

Масляна та Масниця: у чому різниця

На перший погляд, Масляна та Масниця здаються схожими святами, що мають подібні назви. Однак, Масниця також відома під іншою назвою – Колодій.

Обидва свята відзначаються приготуванням страв з маслом. Проте, в російській традиції Масляна асоціюється переважно з приготуванням тонких млинців, тоді як в Україні під час Сирного Тижня, Колодія використовують різноманітні молочні продукти і готують багато різних страв. Серед них – налисники, сирники та пиріжки з сиром, різноманітні запіканки, а також солоні та солодкі вареники з сиром, молочний кисіль і багато іншого.

Час святкування для обох свят збігається – це останній тиждень перед Великим постом. Втім, культурне і символічне значення свят різниться. Масниця сприймається як період примирення та частувань перед початком посту, символ закликання весни і прощення перед Великим постом. У контексті російської Масляної акцент робиться на підготовці до посту через переїдання, гучні забави та змагання на силу, що є ключовою відмінністю між цими традиціями: Масниця закликає попросити пробачення і примиритися, тоді як Масляна – змагатися і битися.

Як святкують Сирний тиждень в Україні

Масниця, Колодій – є злиттям давніх язичницьких обрядів, пов’язаних із прощанням з зимою та зустріччю весни. Воно слугує нагадуванням неодруженим людям про важливість одруження і продовження роду, а солом’яне опудало, яке спалюють наприкінці святкового тижня, символізує тріумф весни над зимовими холодами.

У тиждень, що передує Великому посту, існувала заборона на вживання м’ясних страв, але ще дозволялося їсти молочні продукти: масло, сметану, молоко, сир. Тож увесь тиждень до посту готували страви із сиром, тому тиждень називали Сирним. Їли вареники, налисники, млинці з начинками, сирники та інші ласощі. Українці традиційно віддавали перевагу вареникам з сиром, политим сметаною, що є головною стравою цього свята.

На Слобожанщині на Колодія готували кашу і млинці, в Центральній Україні – гречані млинці і вареники з сиром і сметаною, а на Волині та Галичині робили ще й бануш (кукурудзяна каша, приготована на сметані).

В українських народних приказках згадується: “Зачекайте вареники, прийде на вас Масниця”, а в давнину козаки жартували, стверджуючи, що “на Масницю навіть турки їдять вареники”.

Вареники – Божі хваленики: магічний зміст традиційної страви

Дотримуючись давніх звичаїв, протягом семи днів святкування Масниці, українці печуть млинці, ліплять вареники з різними начинками та готують банош з бринзою.

Чому Масниця, Колодій – жіноче свято

Назва Колодій походить від слова “колодка”. Це було жіноче свято, яке тривало цілий тиждень. Щодня жінки та молодиці збиралися разом, іноді до них приєднувалися чоловіки, відкупивши право гуляти з жінками.

У понеділок одна з жінок приносила колодку. Її клали на столі. Кожна новоприбула жінка мала замотати її у тканину, як немовля, прикрасити стрічками й сухими квітами, поколисати і вигукнути: «Колодій народився!». Вітаючи одна одну, вони сідали за стіл, частувалися і співали: “Ой колодка, колодка, яка ж ти солодка, цілий рочок ждати, щоб на тобі погуляти”.

У вівторок справляли колодці хрестини, в середу — похрестини, у четвер колодка вмирала, в п’ятницю її ховали, в суботу оплакували. Так упродовж всього тижня жінки ходили від дому до дому.

Неодружені юнаки і дівчата на виданні один одному чіпляли маленьку колодочку, зав’язану стрічками. Колодки чіпляли усім неодруженим як нагадування про необхідність продовження роду.

Що робили кожен день Сирного тижня

• У понеділок – збиралися вдома, смажили млинці та ліпили вареники, ходили в гості приймали гостей.
• У вівторок призначали оглядини, адже батьки хотіли посватати дітей до початку посту.
• У середу ходили до тещі на млинці. Що добріша цього дня теща, то щасливішим буде наступний подружній рік.
• У четвер починалися масові гуляння, ярмарки.
• У п’ятницю теща ходила в гості до зятя. Причому брала з собою подруг і родичів. Цього дня зять мав усіляко догоджати тещі.
• У суботу заміжні жінки запрошували у гості сестер чоловіка, частували їх смаколиками і дарували подарунки.
• У неділю – Прощена неділя: усі просили один в одного пробачення зі словами “Пробач мені” – “Хай Бог простить”.

Що не можна робити на Сирний тиждень

Починаючи з четверга і до кінця тижня не можна важко працювати.

Цього тижня не варто залишатися на самоті і сумувати, а краще провести час у колі родини та друзів.

Якщо хтось напрошується до вас у гості – не відмовляйте і самі відвідуйте близьких. Раптові гості – до радості. А хто на Масницю скупий на частування – протягом прийдешнього року матиме збитки.

Хоча багато уваги приділяється смачній їжі, цього тижня не можна переїдати.