Бродівський замок-фортеця

1635 року на місці дерев’яного замку збудували мурований бастіон із помешканням власників міста й каплицею. Історичні джерела вказують, що до будівництва фортеці долучився Гійом Левассер де Боплан. Після кількох козацьких облог та змін власників, споруда перейшла до Станіслава Потоцького, який добудував над головною брамою замку вежу з годинником. Палац був стратегічним об’єктом, тому у різний час його відвідували польські й австрійські монархи. На початку ХХ століття, ще до Першої світової війни, власниця Бродів Ядвіга Млодецька відкрила у цьому палаці приватний музей, де експонували предмети побуту й мистецькі об’єкти з колекцій польських шляхтян. Після приходу комуністів, замок розграбували та перетворили на військову частину. У той же період споруду перебудовували, а по факту – руйнували.

До наших днів збереглися залишки давньої величі, де донині не було ремонтів, хоч це й пам’ятка архітектури національного значення, та передали у користування бродівській школі. Частину приміщень використовує Бродівський історико-краєзнавчий музей та місцева РДА.

Куди поїхати на вихідні: 7 цікавих місць у Львівській області

Палац Тишкевичів

Ще одна пам’ятка архітектури, але вже місцевого значення, – родинний маєток Тишкевичів у старій частині Бродів, який можна назвати палацом та міською перлиною.

Двоповерхову будівлю спорудили 1909 року коштом саксонського графа Антонія Тишкевича, який переїхав із батьком на територію сучасної Львівщини, вхід прикрасили колонадою з балконом та родинним гербом на фронтоні.

Зараз його прикрашає герб України. Довкола палацу є симпатичний парк – обидві пам’ятки добре збереглися, хоч інтер’єр часів Тишкевичів розграбували комуністи у часи Першої світової війни. Власників помешкання у добу СРСР вивезли з Бродів, ймовірно у Сибір. У наші дні палац перебуває у власності ДП Бродівське лісове господарство, яке доглядає територію і пам’ятку.

Палац Фредрів-Шептицьких

У селі Вишня на Городоччині, неподалік від траси Н-13 Львів – Самбір є родинний маєток шляхетського роду Фредрів. Тут проживав, зокрема польський комедіограф Александер Фредро, відомий також як дід митрополита Андрея Шептицького.

Саме він спорудив тут 1835 року мурований палац у стилі неоренесансу. За пів століття маєток перебував його онук Андрій Максиміліан і зовні будівля збереглася. Територію облагородили каштановою алеєю та парком зі столітніми липами, а також озером. Зараз частину приміщень використовує Вишнянський коледж Львівського національного аграрного університету.

Палац Бадені

У центрі міста Буськ Львівської області можна знайти родинний маєток графа Казимира Фелікса Бадені. Палац у класичному стилі спорудив ще 1810 року Вайцех Мієр, літератор та прихильних австрійського режиму на місці дідичної резиденції буських старост Яблоновських (кін. 17 ст.).

Будівлю кілька разів перебудовували, аж поки вона не набула сучасного вигляду – два поверхи та два крила. Родина Бадені володіла маєтком аж до 1939 року, поки його не націоналізували більшовики. Пізніше тут розмістили райком компартії, у часи Другої світової війни – поселилися війська Вермахту. Поступово будівля занепадає: з 1961 року у ній облаштували військову частину, тому інтер’єри не збереглися.

У наш час її не використовують і не реставрують, від чого вона ще більше руйнується. 2016 року сталася пожежа, яка суттєво пошкодила покрівлю і перекриття у палаці.

Палац пані Грім

На території сучасного смт Нижанковичі у Старосамбірському районі стоїть Панський палац, відомий також як Палац пані Грім.

Збудували його наприкінці 19 століття у парку на березі річки Залісся. Про цю споруду збереглося мало відомостей, зокрема, що власниками були магнати Любомирські. Потім у подарунок нерухомість отримав граф Потоцький, який любив тут полювати.

Сам аристократ передарував палац своїй коханці Анні Грім, яка прожила тут до початку Другої світової війни, а потім переїхала у Відень. На території фільварку жили та працювали місцеві селяни. Зараз тут розташована бібліотека, майстерні та гуртожитки Нижанковицького професійного ліцею. За легендою, із Палацу пані Грім веде потаємний хід до замку Гербуртів у Добромилі.

Добромильський замок

Замок Гербуртів розташований за 4 км від Добромиля у Старосамбірському районі Львівщини. Зараз він напівзруйнований, хоч і вважається найвищим та найвіддаленішим від Львова замком.

Подейкують, що звідти у хорошу погоду видно Перемишль та Самбір, а це майже за 40 кілометрів! Перший замок біля Добромиля був дерев’яним, спорудив його ще 1450 року Микола Гербурт, але за пів століття його спалили татари під час набігу. Після цього уже Станіслав Гербурт взявся відбудовувати муровану фортецю у 1566 році. На початку 17 століття замок перетворили у дещо ренесансний за стилем, хоч його основною функцією була оборонна. І овальна будівля, 85 метрів у довжину, справді була неприступною. Пізніше споруда перейшла у власність польського шляхетського роду Конєцпольських.

До наших днів “дожили” деякі частини мурів, рештки однієї башти та криниці, хоч сам замок Гербуртів є пам’яткою архітектури загальнодержавного значення.

Джерело