Я вирішила написати цей лист в майбутнє самій собі не тому, що таким чином хочу обдурити склероз або попередити старече недоумство. Можливо, це захистить мене від деяких помилок…
Знаєте, в дитинстві і в юності, вислуховуючи нескінченні моралі дорослих, спостерігаючи, як сваряться батьки, як нерозумно поводяться люди похилого віку, я думала: «Коли я стану дорослою, я ніколи не буду так робити зі своїми дітьми! Я не буду виглядати так безглуздо! Я ні за що не повторю всіх цих помилок!» А потім, через роки, я з жахом ловила себе на тому, що часом роблю точно так ж: кричу на дитину, говорю банальності, збираю образи, вперто вимагаю уваги й подяки … А якщо б я вчасно згадала, як же дратувало це мене колись!
Ось чому я підготувала ці прохання для себе самої, виходячи зі свого сьогоднішнього досвіду та своїх спостережень. Сподіваюся, що через кілька десятків років, якщо я буду жива, цей лист мені потраплять на очі і допоможуть уникнути безглуздих вчинків і безглуздих ситуацій. А можливо, дещо з цього знадобиться й вам.
Отже, люба моя, коли ти станеш старою:
- Ніколи нікого не повчай. Навіть, якщо точно знаєш, що ти права. Згадай, як це дратувало тебе свого часу. І чи дослухалася ти до порад старших.
- Не намагайся допомогти, якщо тебе про це не просять. Нікому не нав’язуйся. Не намагайся захистити близьких від усіх напастей світу. Просто люби їх.
- Не скаржся! Не перетворюйся в сварливу бабку на лавочці біля під’їзду.
- Не чекай подяки від дітей. Пам’ятай: немає невдячних дітей. Є дурні батьки, які чекають від дітей подяки.
- Не виголошуй фраз типу: «Я в твоєму віці…», «Я віддала тобі кращі роки…», «Я старша, тому я краще знаю…»
- Якщо у тебе будуть онуки, не наполягай, щоб вони називали тебе на ім’я, а не бабусею. Це нерозумно.
- Не витрачай останні гроші на омолоджуючі процедури. Це не має сенсу. Краще витрать їх на подорож.
- Не дивись на себе в дзеркало і не роби макіяж в затемненому приміщенні.
Не обманюй себе. Краще старайся завжди виглядати елегантно. Саме елегантно, а не по-молодіжному. Повір – так буде краще. - Бережи свого чоловіка, навіть якщо він став зморшкуватим, безпорадним, незадоволеним дідуганом. Не забувай, що колись він був молодим, сильним та веселим. І напевно, він один з небагатьох, хто пам’ятає тебе юною, стрункою, красивою. І можливо, він єдиний, кому ти зараз по-справжньому потрібна.
- Не намагайся за будь-яку ціну наздогнати час: розбиратися в нових технологіях, маніакально стежити за новинками, постійно вивчати щось нове, щоб не «відстати від життя».
Це смішно. Роби те, що тобі подобається. - Ні в чому себе не звинувачуй.
Як би не склалося твоє життя або життя твоїх дітей – ти зробила все, що могла. - У будь-якій ситуації зберігай гідність.
До самого кінця! Постарайся, це дуже важливо. І пам’ятай, якщо ти досі жива, значить, це комусь потрібно.