Нетримання сечі — тема, про яку більшість жінок замовчує. Але що робити, якщо сміх, кашель чи підйом сумки з магазину супроводжуються неприємним «форс-мажором»? Це не просто дискомфорт — це ситуація, яка впливає на впевненість, соціальне життя й навіть самооцінку. І найголовніше — вона піддається лікуванню.

Що таке стресове нетримання сечі

Стресове нетримання сечі (СНС) — це не про емоційний стрес, а про фізичний. Так називають мимовільне виділення сечі під час навантаження: сміху, кашлю, чхання, бігу чи занять спортом.

Причина — ослаблення м’язів тазового дна або сфінктера уретри, які не витримують підвищеного тиску.

«Це поширене явище серед жінок після пологів, у період менопаузи або при надмірній вазі. Проте часто жінки соромляться говорити про це, хоча сучасні методи дозволяють вирішити проблему без операцій», — пояснює лікар-гінеколог Олена Марчук.

Чому виникає ця проблема

• Пологи. Тазове дно під час вагітності та пологів зазнає великих навантажень, м’язи розтягуються і втрачають тонус.

• Гормональні зміни. Під час менопаузи знижується рівень естрогенів, що робить тканини менш еластичними.

• Вікові зміни. Після 40 років природно зменшується вироблення колагену, який підтримує пружність.

• Зайва вага. Постійний тиск на органи малого таза послаблює м’язи.

• Спадковість. Якщо у родині були подібні проблеми, ризик зростає.

Як проявляється стресове нетримання

Ознаки можуть бути малопомітними, але вони поступово наростають:

• мимовільне підтікання сечі при сміху, чханні або фізичних навантаженнях;

• дискомфорт або напруження внизу живота;

• уникання активних рухів, танців, спорту через страх.

Радимо також прочитати: Делікатна жіноча проблема – нетримання сечі. Які причини і що робити?

Чому важливо лікувати нетримання сечі

Багато жінок звикає до проблеми, вважаючи її «незручною, але не критичною». Проте наслідки можуть бути серйозні:

• Соціальна ізоляція: страх осоромитися змушує уникати зустрічей і подорожей.

• Запальні захворювання: постійна вологість провокує цистит і вагінальні інфекції.

• Зниження якості життя: постійне напруження та сором викликають психологічний стрес.

«Якщо не лікувати СНС, ситуація лише погіршуватиметься. З часом м’язи слабшають ще більше, і нетримання переходить у важчу форму», — додає лікарка.

Сучасні методи лікування

🔹 Лазерна терапія — безболісно і без операції

Це метод, який допомагає відновити пружність тканин без хірургічного втручання. Лазерний промінь стимулює вироблення колагену, покращуючи тонус м’язів тазового дна.

Переваги:

• процедура триває 20–30 хвилин;

• не потребує анестезії чи госпіталізації;

• можна повернутися до звичного життя одразу після сеансу;

• ефект наростає поступово, протягом кількох тижнів.

Кому підходить:

• жінкам після пологів;

• у період менопаузи;

• при легких і середніх формах СНС.

🔹 Міостимуляція — фітнес для м’язів, який робить апарат

Міостимуляція — це процедура, під час якої спеціальний апарат генерує електроімпульси, що змушують м’язи тазового дна скорочуватись. Це схоже на тренування, тільки без зусиль.

Переваги:

• безпечна й комфортна;

• підходить для будь-якого віку;

• помітний ефект уже після 5–7 процедур;

• поєднується з іншими методами лікування.

Чи можна обійтися без апаратних процедур?

Так. На ранніх стадіях допомагають вправи Кегеля — щоденні скорочення м’язів тазового дна, які зміцнюють контроль над сечовипусканням. Важливо також:

• підтримувати нормальну вагу;

• уникати куріння (нікотин знижує еластичність тканин);

• не зловживати кофеїном та алкоголем;

• стежити за регулярністю випорожнень, щоб уникати надлишкового тиску на таз.

Коли звертатися до лікаря

Якщо навіть невеликі фізичні навантаження викликають підтікання — не відкладайте візит. Спеціаліст проведе діагностику, визначить ступінь проблеми та підбере індивідуальне лікування.

Вправи Кегеля — проста профілактика і реальне лікування

Якщо говорити про найпростіший і найефективніший спосіб допомогти собі — це вправи Кегеля. Їх ще називають «фітнесом для внутрішніх м’язів». Вони спрямовані на зміцнення м’язів тазового дна, які відповідають за контроль сечовипускання.

Як правильно виконувати

1. Знайдіть потрібні м’язи. Це ті, які ви напружуєте, щоб зупинити потік сечі.

2. Напружте їх на 5 секунд, потім розслабте на 5 секунд.

3. Повторюйте 10–15 разів, тричі на день.

4. Поступово збільшуйте тривалість напруження до 10 секунд.

Головне — робити ці вправи регулярно, навіть коли симптоми зникнуть. М’язи тазового дна потребують постійного тренування, так само як будь-які інші м’язи нашого тіла.

Що дають вправи Кегеля

• зменшують або повністю усувають підтікання сечі;

• покращують кровообіг органів малого таза;

• підвищують тонус після пологів і в період менопаузи;

• покращують сексуальне життя.

Для тих, кому важко контролювати напруження самостійно, існують спеціальні тренажери або апаратна біофідбек-терапія, які допомагають точно активувати потрібні м’язи.

Радимо також прочитати: Чи шкідливо довго сидіти в туалеті: розвінчуємо міфи та пояснюємо ризики