Іноді мені соромно бути щасливою…

Іноді нам соромно бути щасливими. Бути щасливим - соромно... Дивно, правда? Але трапляється часто. І заважає жити.

Іноді мені соромно бути щасливою. І бути коханою буває соромно. Ця стаття присвячена прикладам установок, які невидимим чином активно впливають на життя людини. Підсвідомі установки тим і дивовижні, що віртуозно поєднують логічно та раціонально непоєднуване.

Щастя – це соромно

Буквально днями зустрічалася з подругою. Говорили про те, що вона може написати книгу, і щось заважає їй почати це робити, щось заважає ділитися красою прожитого, щастям жити.

Слово за словом за філіжанкою капучино ми вийшли на приховану установку «бути щасливою – відчувати сором» («соромно бути щасливою», «щастя = соромно»). Цікаво, що про сором ми говорили у «Щасті».

Як навчитися бути щасливим і написати сценарій свого життя

Пройшлися ще двома рівнями. Були й образи: похмуре приміщення, але з відчиненими дверима, при тому, що виходити не хотілося. Були й відчуття у тілі: здавлювання у ділянці сонячного сплетення. Від щастя відкріпили сором. Прийшли інсайти:

– Це виходить, ніби одне кафе з назвою «Щастя», а інше навпроти під вивіскою «Сором», і одне виявилося всередині іншого, і вже складно відрізнити, де щастя, а де сором. Так?

– Та так. І питання, чи захочеться зайти в нього, щоб відпочити, розслабитися за розмовою.

Установка, що обмежує, «ЩАСТЯ = сором» не дозволяла прямувати енергію в творчість. Вона була греблею, яка перегороджувала чудовий потік щастя, яким хотілося ділитися з іншими, але поки що не виходило.

Як жити, щоб бути щасливою. Поради 90-річної жінки

Що робити, якщо вам соромно

Нагадаю, що факт виявлення установки та її демонтажу ще не говорить про те, що вона здала свої позиції легко та витончено, зовсім ні. Якщо не приділити їй належної уваги, то вона реплікується, відтвориться у багатьох інших установках, тому далі необхідно спостерігати за своїми думками, словами, емоціями, почуттями, вчинками та керувати ними.

І йти за своєю внутрішньою мотивацією щось створити, навіть не за потребою, а саме за внутрішньою мотивацією, інтуїтивним знанням, що слід ділитися щастям і створювати. А якщо сором нагадує про себе, значить, приділити йому ще уваги. Стільки, скільки потрібно. Він відступить, адже вибору у нього немає. Щастя сильніше. А далі діяти. І бути щасливою. І бути коханою.

Авторка – психологиня Ірина Градова

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook