Щойно відтане земля, у стовбурах беріз починається рух соку – смачного і цілющого напою. З давніх-давен люди знали про корисні властивості “березових сліз”, старалися напитися досхочу і заготовити про запас.
Чим корисний березовий сік?
- Березовий сік багатий на необхідні для організму цукри, органічні кислоти, ферменти, солі кальцію, магнію, заліза, мікроелементи, а також вітаміни В1, В2, В4, В5, В6, В9, В12, С, D, Е, РР.
- У давнину вважали, що березовий сік руйнує сечові камені. Його вживали при лікуванні виразки шлунка і дванадцятипалої кишки, печінки, жовчного міхура, нирок, недокрів’я, головного болю, цинги, бронхіту, туберкульозу легень, кашлю, а також при ревматизмі, радикуліті, подагрі, артриті.
- Вважається, що березовий сік сприяє швидкому очищенню організму від шкідливих речовин.
- Кажуть, березовий сік навіть здатен повернути чоловічу силу і позитивно впливає на організм у період клімаксу, позбавляючи таких неприємних симптомів, як-то сонливість, надмірна втома, дратівливість. Для цього потрібно випивати хоча б по склянці березового соку на день.
Як вживати березовий сік?
Найкорисніший – свіжий березовий сік, якому не більше як дві доби. Також добре зберігає властивості квас із березового соку. А от консервований, який проходить термічну обробку, втрачає користь, залишаючись просто смачним напоєм.
- З чим закрити березовий сік? 15 цікавих рецептів
Для того, щоб отримати користь від березового соку, його п’ють по склянці 3-4 рази на день за півгодини до приймання їжі.
При кашлі та простуді березовий сік уживають підігрітим, розбавляючи його молоком і додаючи невелику кількість борошна чи крохмалю.
Березовим соком полощуть горло при ангіні та інших захворюваннях горла і ротової порожнини.
Зовнішньо березовий сік застосовують при екземі, ранах, що погано загоюються, трофічних виразках, псоріазі, нейродерміті, шкірній сверблячці, вуграх, золотусі. З березового соку роблять компреси, примочки, використовують його для промивання ран.
Застосовуючи зовнішньо березовий сік, можна позбутися пігментних плям на шкірі. Він тонізує шкіру, усуває зайву жирність.
Для поліпшення смакових якостей його настоюють на листі м’яти, меліси, звіробою, липовому цвіті, плодах шипшини, змішують з фруктовими й овочевими соками.
Кому не можна пити березовий сік?
Березовий сік можна пити всім охочим протягом 1-2 місяців без обмежень як звичайний напій. Але є й протипокази:
- алергія на пилок берези,
- вік до 6 місяців,
- сечокам’яна хвороба,
- індивідуальна непереносимість.
Як правильно заготовляти березовий сік?
Найкорисніший березовий сік у свіжому вигляді, однак збирати його можна лише два тижні на рік, до розпускання бруньок. Вживаючи його щодня, ви відчуєте прилив сил і бадьорості, помітите, як вас полишає слабкість і повертається радість життя. Втім не слід забувати й про природу. Існують правила заготівлі березового соку.
- Підсочувати можна ті берези, які через 5-7 років підуть на вирубування. Одне дерево рано навесні може дати кілька десятків літрів соку.
- У жодному разі не можна використовувати для заготівлі соку молоді берези: цілюща волога їм потрібна для росту.
- В одному дереві дозволено робити лише один отвір, якщо діаметр до 20 см, два отвори – при діаметрі до 25 см, три – до 35 см не більше чотирьох – понад 40 см.
- Найсолодший сік накопичується на висоті 1,5-2 м від землі. У цьому місці на стовбурі берези треба просвердлити буравчиком отвір завглибшки кілька сантиметрів і вставити у нього жолобок або трубочку, якими стікатиме сік у підготовлений посуд. Отвір бажано робити з північної сторони, оскільки там соку зазвичай буває значно більше.
- Інший спосіб – дотягнувшись до однієї з гілок берези, відрізати частину гілки добре загостреним ножем, а місце зрізу обмотати товстою ниткою. Кінець нитки опустити у підготовлений посуд, куди стікатиме сік.
- Після збирання соку необхідно щільно замастити отвір або надріз пластиліном, воском, господарським милом або забити його мохом. Це убереже дерево від проникнення в нього бактерій і різноманітних грибків.
- Свіжий березовий сік зберігають у холодному місці не більш як дві доби. Для тривалого зберігання його консервують, а також готують квас з березового соку.
- Сік припиняють збирати, коли з бруньок розпускається листя, бо після цього він втрачає цінні властивості.
