Нещодавно “Массачусетський університет психології і невропаталогіі”, в якому працював лікар Роджерс, офіційно заявив, що цей експеримент має велике наукове значення, а його ефективність незаперечна. У зв’язку з цим ректор університету доктор Філл Розентерн попросив вибачення у решти родичів Джеймса.
А річ у тому, що лікар Джеймс Роджерс використовував унікальну, розроблену ним самим методику виліковування здавалося б безнадійних хворих. Він посилював їх параною настільки, що новий її виток виправляв попередній. Іншими словами, якщо людина вважала, що всюди навколо неї повзають жуки, доктор Роджерс говорив їй, що так воно і є. Весь світ покритий жуками. Деякі особливо чутливі люди їх бачать, інші ж настільки звикли до цього, що просто не помічають їх. Держава все знає, але тримає це в таємниці щоб не допускати паніки. Тож людина була абсолютно впевнена, що з нею все в порядку, мирилася і намагалася не помічати жуків. Через якийсь час вона найчастіше переставала їх бачити.
На суді виступав Аарон Платновскій, який хворів когнітивно-енфазійним розладом. Він вважав, що він жираф. Ні логічні доводи, ні порівняння його фотографії із зображенням жирафа не допомагали. Він був упевнений в цьому абсолютно. Він перестав розмовляти, відмовлявся приймати звичайну їжу, крім листя.
Лікар Роджерс попросив одного знайомого біолога написати невелику статтю, в якій більш-менш науково описати приголомшливе відкриття вчених: в природі існують жирафи, які практично нічим не відрізняються від людей. Тобто відмінності є – трохи більше серце, трохи менша селезінка, а й поведінка і зовнішній вигляд і навіть спосіб мислення зовсім збігаються. Вчені не розголошують цю інформацію, щоб не допустити паніки, а цю статтю повинен спалити кожен, хто її прочитає.
Хворий заспокоївся і соціалізувався. До моменту судового процесу він працював аудитором у великій фірмі в Колорадо. На жаль, суд штату визнав лікаря Роджерса шарлатаном, а експеримент – нелюдським. Його засудили до найвищої міри покарання – страти. Він відмовився від останнього слова, але передав судді лист, який просив опублікувати в якійсь газеті.
Лист опублікувала “The Massachusetts Daily Collegian”. Лист закінчувався словами: “Ви занадто звикли до думки, що всі сприймають світ однаково. Але це не так. Якщо ви зберетеся разом і спробуєте переказати один одному найпростіші й очевидні для вас поняття, то зрозумієте, що всі ви живете в абсолютно різних світах. і лише ваш комфорт визначає ваш психічний спокій. У такому випадку людина вважає, що вона жираф і живе в світі з цим знанням так само нормально, як людина, яка вважає, що трава зеленого кольору, а небо синього. Хтось із вас вірить в НЛО, хтось в Бога, хтось – у сніданок і чашку кави.
Живучи в гармонії зі своєю вірою – ви абсолютно здорові, але варто вам почати захищати свою точку зору – як віра в Бога змусить вас вбивати, віра в НЛО – боятися викрадення, віра в чашку кави зранку – стане центром вашої світобудови і зруйнує ваше життя. Фізик почне наводити вам аргументи того, що небо не синього кольору, а біолог доведе, що трава не зелена. Зрештою ви залишитеся наодинці з порожнім, холодним і зовсім невідомим вам світом, яким наш світ швидше за все і є. Так що не важливо, якими примарами ви населяли ваш світ. Поки ви в них вірите – вони існують, поки ви з ними не воюєте – вони не є небезпечними”.
Олег Бобров
