Що означає ім’я Людмила?
Лінгвісти стверджують, що Людмила – це ім’я слов’янського походження. Вважається, що значення імені Людмила – “Мила людям”.
У Людмилі ще з дитинства поєднуються такі різні характеристики, що це притягує до неї людей. Вона і темпераментна, і практична одночасно. Людмила наділена чарівністю і легко викликає прихильність до себе людей. Вона наділена великою внутрішньою енергією, що бачать багато навколишні. Для Людмили важливі зовнішні атрибути успіху. Вона робить багато вчинків для суспільного визнання, а не від чистого серця. Після народження дітей стає більш жіночною.
На могилі святої Людмили відбувалися зцілення
Свята Людмила жила в кінці дев’ятого – на початку десятого століття. Вона була донькою Сербського князя. Людмила вийшла заміж за чеського князя Боривоя і разом з чоловіком прийняла святе хрещення від святителя Мефодія, архієпископа Моравського, просвітителя слов’ян.
Ставши християнами, подружжя піклувалося про просвітлення свого народу світлом Христової віри. Рано овдовівши, свята Людмила вела суворе життя і продовжувала піклуватися про Церкву в правління сина Вратіслава. Це викликало ненaвисть невістки – дружини сина, Драгоміри. Після смepті сина Вратіслава, на престол вступив юний онук Людмили, В’ячеслав. Користуючись молодістю і недосвідченістю правителя, вісімнадцятирічного В’ячеслава, Драгоміра знову стала впроваджувати серед народу язичницькі звичаї.
Свята Людмила пішла в місто Течин, де під час молитви була задyшена вбuвцями, яких послала Драгоміра. Мощі святої були пoховані в Течині біля міської стіни. Над її мoгилою стали відбуватися чудесні знамення і численні зцілення. Почувши про чудо зцілення сліпого, її онук В’ячеслав здійснив перенесення святих останків у місто Прагу і поклав їх у церкві Святого Великомyченика Георгія Побідоносця, де вони знаходяться по сьогоднішній день.
Традиції та звичаї
29 вересня продовжували стригти овець, шерсть яких використовували для виготовлення валянок. Жінки на зиму заготовляли капусту. Робили зазвичай це спільно. Влаштовуючи з цього приводу «капустяні вечірки», під час яких не тільки робили заготовки, а й розмовляли. Капусту квасили і солили з яблуком, морквою, брусницею і журавлиною.
Перелітні птахи продовжували вирушати на південь. Дітвора йшла в ліс і спостерігала за ними. Часом дітям вдавалося зловити якусь пташку, тоді її не відпускали, а несли в будинок, де залишали до весни. Ніжний спів птаха скрашував селянам життя довгими зимовими вечорами.
Ще на Людмилу було прийнято всією сім’єю ходити в баню. Вважалося, що той, хто попариться в бані в цей день, не буде весь рік хворіти. Тільки не можна в парній брати чужий віник, інакше можна захворіти, забравши на себе чужі недуги.
Що не можна робити 29 вересня
Ловити рибу. Наші предки вважали, що 29 вересня не можна підходити до водойм, в тому числі і для лову риби.
Переїжджати. Цей день також вважається несприятливим для переїздів і тривалих поїздок.
Народні прикмети на 29 вересня
- Галки збираються зграями і кричать – буде ясна погода.
- В який бік тварини лягають спиною – з тієї і чекай вітру.
- Якщо під час дощу павуки почали плести павутиння – дощ скоро припиниться.
- Якщо до ранку яскраво мерехтять зірки, посилюється чутність, дим стелиться низом – погода погіршиться.
- Лист хоч і пожовтів, але відпадає слабо – морози настануть не скоро.
- Грім в цей день – до злої безсніжної зими.
- Якщо багато павутини, а шпаки ще не відлетіли – осінь буде довга і суха.
- Коли багато павутині, дикі гуси сідають, шпаки не відскакують – осінь протяжлива і суха.
