Жінка позіхає

Чи можна вивихнути щелепу під час позіхання і що робити, якщо рот не закривається

Чи можна вивихнути щелепу при позіханні? Головні симптоми вивиху нижньої щелепи, перша допомога, методика вправлення лікарем та правила реабілітації.

Здавалося б, що може бути безпечнішим і природнішим за потягування та відкритий рот під час позіхання? Проте іноді цей звичний рух раптово переривається різким болем, а рот завмирає у неприродному положенні — закрити чи відкрити його стає просто неможливо. Багато хто в цей момент губиться, списуючи все на звичайну судому чи «защемлення».

Проте за таким станом може ховатися класичний вивих нижньої щелепи. Чи дійсно звичайне позіхання здатне спровокувати таку травму, як її розпізнати та чому спроби самостійно вправити щелепу вдома можуть призвести до катастрофи? Час розібратися разом із щелепно-лицевими хірургами.

Чому виникає вивих щелепи та які бувають його види?

Вивих нижньої щелепи — це зміщення суглобової головки з порушенням її нормального функціонування у суглобовій западині.

До основних причин цього стану належать:

  • Анатомічні особливості та хвороби. Хронічні захворювання із суглобовою деформацією, такі як артрит чи ревматизм.

  • Шкідливі звички. Відкривання пляшок зубми або розколювання горіхів.

  • Механічний вплив. Прямі удари під час падінь або травм.

  • Різкі рухи. Занадто широке відкривання рота, наприклад, під час позіхання, крику або відкушування величезного шматка їжі.

Фахівці виділяють кілька різновидів цієї патології: односторонній (зміщується лише одна головка) та найпоширеніший двосторонній вивих, при якому людина повністю втрачає здатність нормально ковтати чи розмовляти. Також вивихи бувають повними, неповними та звичними (коли суглоб випадає регулярно через слабкість зв’язкового апарату).

Біль у щелепі
Біль у щелепі

Як розпізнати вивих: головні симптоми

Клінічна картина вивиху вражає своєю раптовістю. Залежно від типу травми, пацієнти стикаються з такими проявами:

  1. Різкий біль. Інтенсивний больовий синдром, який часто віддає в скроню або привушну ділянку.

  2. Блокування рухів. Повна неможливість закрити рот (або навпаки — розплющити його ширше), перекіс щелепи вперед чи зміщення її назад (залежно від напрямку вивиху).

  3. Дискомфорт під час дихання. Утруднене дихання в горизонтальному положенні.

  4. Супутні ознаки. Рясна слинотеча (гіперсалівація) та неможливість чітко вимовляти слова.

⚠️ Важливе застереження! Перед тим як призначати будь-яке лікування, лікар має обов’язково переконатися, що йдеться саме про вивих, а не про перелом кістки. Для цього пацієнту призначається обов’язкова рентгенограма.

Радимо також прочитати: Часте позіхання: просто втома чи сигнал про хворобу?

Що робити на перших хвилинах і чого категорично не можна робити?

Якщо неприємність таки сталася, головне правило — жодного самолікування! Спроби родичів чи самого постраждалого різко «смикнути» щелепу на місце можуть лише погіршити травму, пошкодивши м’які тканини чи зв’язки.

  • Що можна зробити до приїзду до лікарні:

    • Зафіксувати положення щелепи, м’яко зв’язавши підборіддя хусткою чи шарфом.

    • Прикласти холод до ушкодженої зони, щоб зменшити набряк.

    • Прийняти знеболювальні препарати для полегшення стану.

Лікування вивиху щелепи
Лікування вивиху щелепи

Як лікують вивих щелепи у клініці?

Вправлення вивиху — це виключно лікарська маніпуляція, яку виконує кваліфікований хірург. Залежно від клінічної ситуації застосовуються перевірені методики:

  • Метод Блехмана-Гершуні

  • Метод Попеску

  • Метод Гіппократа

  • Метод Холоровича

Наприклад, класичний метод Гіппократа передбачає, що лікар обмотує великі пальці тканиною, стабільно розміщує їх на корінних зубах пацієнта, а рештою пальців охоплює підборіддя знизу. Зробивши плавний рух вниз і назад, хірург повертає суглобову головку на її законне місце.

Реабілітація та дієта після вправлення

Після успішної процедури на нижню щелепу обов’язково накладається спеціальна фіксувальна пов’язка або шина, яку необхідно носити щонайменше 10 днів.

У цей період пацієнту доведеться змінити звичний раціон:

  • Повністю виключити тверду їжу.

  • Харчуватися виключно кашами, протертими супами та овочевими пюре.

  • Уникати широкого відкривання рота (жодного гучного сміху, крику чи великих порцій їжі).

Ускладнення

Якщо звернутися по допомогу вчасно та сумлінно виконувати всі поради лікаря, прогноз є максимально сприятливим, а рецидивів не виникне. Проте ігнорування рекомендацій або раннє навантаження на незміцнілий суглоб може перетворити звичайну травму на хронічний звичний вивих, який доведеться лікувати набагато довше.

Бережіть свій організм, не бійтеся позіхати, але робіть це обережно, а у разі найменших проблем вчасно звертайтеся до фахівців!

Радимо також прочитати:

Поділитись у:

Читайте також:

Ми у Facebook