Всім відомо, що жінка вміє заколупати до печінок без причини. Це вміння в них закладено генетично з народження. Будь-який хлопчик ще з дитячого садка знає, що дівчатка – це істоти з іншої планети. Ось сидиш ти в дальньому кутку пісочниці, і у тебе там танкова битва. Наші наступають, фашисти вибухають, справ по вуха. І тут хоп – за твоєю спиною з’являється дівчинка! Дівчинка років чотирьох, з лялькою під пахвою. Вона хвилини дві мовчки і несхвально дивиться на тебе, а потім питає:
– А що це ти робиш?
Ти їй, звичайно, не відповідаєш. Бо питання дурне. Ти сліпа чи що? Ти сама не бачиш, що тут танкова битва і фашисти атакують?
А вона бачить. Тільки не те, що бачиш ти. Вона бачить хлопчика, який перекопав всю пісочницю, у якого пісок і в носі, і в вухах, і навіть на голові. В одній руці у нього пластмасовий танк без гусениць, в іншій – олов’яний солдатик з відірваною ногою, якого він з криком «Дидищ!» – підкидає вгору, і чогось бурхливо радіє. Ну не дурень? І зараз дівчинка пояснить тобі, що ти ідіот. І гри у тебе дурні. І взагалі ти весь брудний і в піску, і я піду наскаржуся виховательці, і вона тебе в кут поставить.
Ти терпиш до останнього, сподіваючись, що це істота з косичками зараз піде і залишить тебе в спокої. Але істота з косичками ніколи не залишить за тобою останнє слово. Ніколи. І вона точно знає, як привернути до себе твою увагу. І ось уже маленька ніжка в коричневому сандалику настає на твої барикади і окопи. І все. І автоматично рука піднімається сама, а маленькій відьмі припадає в лоб пластмасовою лопаткою. Відьма гучно реве, на рев вдається вихователька, читає тобі лекцію про те, що дівчаток ображати не можна, і ти тепер повинен попросити у Свєти вибачення.
Ти дивишся на підступну Світлану, на те, з яким переможним виглядом вона стоїть біля виховательки, силкуючись вичавити з себе ще пару сльозинок, і всім своїм чоловічим нутром відчуваєш: це бабська змова!!!!!
Чому ти повинен вибачатися за те, що ця бридка Свєта сама перша почала? Чому тебе ніхто не хоче слухати? Чому всі твої спроби розповісти про те, що Свєта наступила на твої окопи – ніхто не слухає? Ти образив дівчинку, і неважливо, як і чому. Ти винен і давай виправдовуватися дружок. Хочеш ти цього, чи ні. Інакше зараз ти підеш стояти в кут, а ввечері твоїй мамі на тебе наскаржаться, і мама, твоя найрідніша людина – теж скаже: Коля, як ти міг вдарити дівчинку лопаткою?? Негайно і при мені вибачся перед Світланою!
Ось так, в чотири роки від народження, хлопчик стає чоловіком. Чоловіком, який на своїй шкурі зрозумів, що з бабами зв’язуватися – собі дорожче. Краще промовчати. Або терпляче відповідати на всі тупі бабські питання. І боронь боже замахнутися на неї лопаткою! Жінки можуть чарівним чином матеріалізувати прям з повітря ще кілька якихось баб, які над тобою нависнуть, вчепляться до твоєї совісті та примусять вибачатися ні за хер собачий взагалі.
У садку – це вихователька і твоя мама. У школі – це її подружки і вчителька. А років в двадцять п’ять – взагалі все відразу: і твоя мама, і її мама, і їх подружки, і навіть дружини твоїх власних друзів! Всі вони оточать тебе як вовкулаки Хому Брута – і будуть вити, кричати, і лякати тебе Вієм.
А ти все-то грав в танчики! Ти прийшов з роботи, втомлений як дядько Том і такий же голодний, а жерти в будинку нічого! Тому що дружина твоя на дієті. Значить, в цьому будинку місяць не буде жерти ніхто, навіть кіт. І спробуй хоч слово сказати на цю тему! Дружина заплаче в голос, скаже що ти скотина і свиня – адже на дієту вона сіла тільки заради тебе! А ти, замість того, щоб оцінити її жертви – ще й ображаєш її, просячи шматок м’яса?!
Не, ти можеш скільки завгодно довго намагатися її перекричати, і кричати про те, що вона тобі і так дуже подобається, і не треба їй ніяких дієт, і взагалі вона дуже красива і худа, але все марно. Тебе ніхто не чує. Вона ридає в телефонну слухавку, скаржачись на тебе своїй мамі і десятці подружок. І всі вони дуже їй співчувають і кажуть: А ми тебе попереджали, що він козел і мудак! Ти ж не слухала.
А може, ти і зовсім ніколи не захоплювався танчиками. Може, ти з дитинства любив комашки в мікроскоп розглядати, і робиш це до цих пір. Може, у тебе взагалі вже три вчених ступеня по мікробіології, але кого це хвилює? Ти не помітив, що у неї нова зачіска, і модне фарбування Омбре? Що ж ти за скотина-то така безсердечна?! Ти взагалі помічаєш хоч щось, крім своїх комашок в мікроскопі?! Чому у всіх баб мужики як мужики: на риболовлю ходять, в танчики грають як люди – один ти як урод, зі своїми комашками!
Л. Раєвська