Ісус закликав нас не журитись матеріальними речами. Однак це не було закликом сидіти без діла. Після кількох перших місяців спільного життя у подружжі і планування бюджету “на око”, ми зрозуміли, що не знаємо, скільки грошей витрачаємо і навіть не хочемо знати, а скільки за цей час уже би могли заощадити.
Дійсно, ми не переймались матеріальними речами, але, здається, не це мав на увазі Ісус. Гадаю, що розуміння того, скільки грошей мені щомісяця потрібно для життя, є певним ключем.
Збирайте рахунки та квитанції
Ось чому одного прекрасного дня ми почали збирати всі квитанції та рахунки, пов’язані з нашими витратами, записувати відображені на них суми, і додавати їх наприкінці місяця, порівнюючи із сумою, яку ми заробили.
Спочатку це було дещо незграбно, нерегулярно і здавалося безглуздим, але коли нам вдалося зробити це звичкою, приблизно через півроку ми побачили, що не докладаємо занадто багато зусиль, і можливо це перший крок, щоби не витрачати наших щомісячних «талантів», отриманих від Бога.
Слід сказати, що коли облік квитанції став буденною справою, ми на власні очі побачили, які величезні суми витрачаємо, і майже завжди вони більші за наш заробіток.
Створіть 6 рахунків
Я вирішив зробити експеримент, зсумував наш дохід і вирішив 10% віддавати на якусь Божу ініціативу, хоча практикував цей елемент набагато раніше, і його називають у християн десятиною.
Ще 10% було виділено на довгострокові цілі (тобто я просто поклав їх на ощадний рахунок, хоча можливостей багато: депозити, різні рахунки, що забезпечують майбутнє дітей, новий автомобіль через два роки тощо). Наступні 10% пішло на наш сімейний розважальний бюджет (що мобілізує мене проводити сімейний час!). Ще 10% я запланував на сімейні навчальні цілі (художні матеріали для дітей, навчання, ті чи інші заняття). Останні 10% пішли на покриття непередбачуваних потреба, як-от: тріснуте скло в машині, гора ліків через хворобу тощо.
Хтось міг би подумати, а як витримає таке навантаження мій бюджет… Чому ж? Я ж виділив лише 50% нашого місячного заробітку! Інші 50% залишаються на прожиття (їжа, рахунки, пальне, квитки на автобуси тощо). Ви вважаєте, що 50% на життя це надзвичайно мало? То подивіться на п’ять рахунків, описаних вище, і подумайте, які витрати у вас залишилися. Насправді це діє. Створивши таблицю, я вношу відповідні квитанції у відповідні рахунки приблизно пів року, і щоразу невелика сума в кінці місяця залишається нам, незважаючи на те, що ми вже відклали 10% на ощадний рахунок.
Знижки? Не цікавить!
Це було б неможливо, якби ми з дружиною спочатку не переглянули наші витрати та не усунули непотрібні речі, які нічого не додають, нездорові і вимушені рекламними гаслами типу “ви повинні мати це” або “знижка -70%”.
Збір та збереження квитанцій не є обтяжливим, якщо це стане звичкою, і це основа для ведення ваших шести облікових записів.
Шість рахунків не лише організували наш бюджет, але й допомогли впорядкувати наше життя (більше часу разом, стали помітні освітні потреби, займаємось тим, чим маємо, купуємо те, що нам потрібно, а не того, на що знижки).
Як чоловіку мені дуже весело керувати нашим домашнім бюджетом, хоча коли брався до нього, то дуже боявся. Панове! Ми справді змогли це зробити! Знаю, що все це може виглядати досить складно, бо саме так мені і здалося на початку. Тоді я взявся за виклик з дружиною, а з часом перейняв ініціативу на себе. Завдяки цьому я зрозумів, що Бог подбає, щоби моя родина мала що їсти щоденно, а також те, що можу “розпоряджатись” Божою опікою, не розтрачуючи її намарно.
