Бог рідко говорить словами. Його мова — це події, люди, дні, що переплітаються в нашому житті. Він не кричить — Він нашіптує. І почути Його може лише серце, що навчилося слухати не вухами, а довірою.

Іноді Він посилає нам радість, щоб ми згадали, як добре бути живими. А іноді — втрату, щоб ми зрозуміли, що душа росте не в щасті, а в глибині болю. Через успіх Він вчить вдячності, через невдачу — покори. Через народження дитини — безумовної любові, через смерть — вічності.

Бог говорить і через мовчання. Коли зникають відповіді, коли все зупиняється — це теж Його слово. У ці хвилини Він навчає чекати, приймати, довіряти навіть тоді, коли темно. Бо саме в темряві світло видно найчіткіше.

Ми часто чекаємо знамення: диво, одкровення, голос із неба

Але Бог не завжди приходить грозою. Найчастіше Він приходить як лагідний вітер, що торкається плеча. Як усмішка, якої не чекав. Як тиша після бурі, у якій раптом розумієш: живий.

Він промовляє через зустріч, яка змінює шлях. Через людину, яку ми втратили, — щоб навчити відпускати. Через хворобу — щоб нагадати, що тіло не вічне, а душа — так. Через дивне запізнення — щоб врятувати від небезпеки, про яку ми навіть не знали. Через розчарування — щоб зняти полуду з очей.

Ми можемо не розуміти Його задуму, можемо сперечатися, питати, чому саме так. Але згодом — завжди згодом — бачимо, що навіть найболючіші події були не покаранням, а турботою. Бо в Його логіці немає випадковостей.

Щоб почути Бога, не треба особливих умінь

Треба бути уважним до життя. Коли день складається не так, як ми планували — спитаймо не «за що?», а «для чого?». Можливо, саме через ці обставини Він веде нас коротшою дорогою до Себе.

Бог говорить не лише тоді, коли ми молимося, а й тоді, коли мовчимо. Коли йдемо дорогою, коли миємо посуд, коли обіймаємо когось чи просто дивимось у вікно. Він поруч завжди. Питання лише у тому, чи слухаємо ми Його?

І якщо навчимося бачити Його у кожній дрібниці — у каві, що пахне ранком, у слові, сказаному вчасно, у листку, який падає нам під ноги, — тоді жоден день не буде порожнім. Бо все навколо стане Його живим посланням.

Бог говорить із нами тишею, а відповідає — наше серце. І коли воно відкрите, навіть біль перетворюється на благословення.

Радимо також прочитати:

• Той, хто усміхається, завжди сильніший за того, хто злиться
• Бог посилає труднощі, щоб ви стали тими, ким повинні стати