Недільна служба у церкві — для більшості з нас звичний спосіб зустрічі з Богом. Але Православна Церква живе не лише неділею: її молитва триває цілодобово. Від вечірньої до утрені, від повечір’я до Літургії — кожна відправа має свій сенс, свій час і свою символіку. Отець Віталій Собко пояснює, як влаштоване це «добове коло» богослужінь і що воно відкриває для вірянина сьогодні.
Православна Церква має цілу систему так званих основних чинів служб, котрі охоплюють ритм життя вірян у днях, тижнях і роках. І ця система формувалася протягом тисячоліть Старого й Нового Заповітів. Стале добове коло богослужінь у тому вигляді, що є сьогодні, було вже в XI ст.
Їх дев’ять:
- Вечірня,
- повечір’я,
- опівнічна (полуношниця),
- Рання (Утреня),
- перший, третій, шостий, дев’ятий часи,
- Божественна Літургія.
Звісно, кожна відправа має своє духовне значення та символічне відображення подій спасіння.
- Вечірня дякує Богові за минулий день.
- Повечір’я – молитва перед сном із проханням прощення гріхів і захисту від зла.
- Опівнічна є нагадуванням про молитву Христа у Гефсиманії та про готовність до Страшного Суду.
- Рання зустрічає світанок подякою Господеві за минулу ніч і прохань благословити новий день.
- Перший час (за теперішнім ліком доби це близько 7:00) веде молільника шляхом Ісуса Христа від первосвященника Каяфи до прокуратора Понтія Пілата.
- У третьому (приблизно 9 год) йдеться про суд, знущання над Сином Божим, а також зішестя Святого Духа на апостолів.
- Шостий (опівдні) – спомин хресної дороги та розп’яття Спасителя. Дев’ятий (близько 15-ї) звіщає Його смерть на хресті.
Літургія, звичайно, є кульмінацією добового кола служб, адже саме під час її відправи звершується Причастя (Євхаристія) – найближчі зустріч і єднання людини з Творцем. У зв’язку з цим деякі богослови вважають, що Службу Божу не слід зараховувати до цього переліку, незважаючи на те, що її правлять найчастіше. Звертають увагу: по-перше, як «таїнство таїнств» вона не може бути рядовою відправою; по-друге, є немало днів, коли згідно з церковним уставом Літургія не звершується; по-третє, хоча переважно її служать зранку, насправді для неї нема чітко визначеного часу.
Радимо також прочитати: Має знати кожен: що насправді означає молитва “Вірую”? Текст і значення
За церковним обчисленням доба починається з вечора
Тож у богослужбовому розумінні Вечірньою відкривається завтрашній день. Таку традицію підтримуємо з сивої давнини, коли початком і, відповідно, закінченням доби вважали захід сонця. Як сказано в біблійній Книзі Буття: «І був вечір, і був ранок: день перший» (Бут. 1:5).
Для звершення кожного чину устав передбачає певний час. Точний же розклад визначають залежно від обставин конкретної місцевості, роду занять більшості учасників спільної молитви, пори року та особливостей поєднання служб.
Колись усі ці чини відправлялися окремо, іноді навіть безперервно – у так званих монастирях «невсипущих». Згодом Церква, зважаючи на потреби мирян, поєднала їх у три частини – вечірню, ранкову та денну: 1) дев’ятий час, Вечірня, повечір’я; 2) опівнічна, Рання, перший час; 3) третій, шостий часи і Літургія.
Попри те, що ченці та черниці й сьогодні намагаються щодоби дотримуватися давніх звичаїв молитовного кола, сучасна практика у звичайних парафіях подає його скорочено, і то переважно в неділі й великі свята, і то здебільшого двома частинами. Тобто найчастіше у храмах Вечірня, Рання та перший час об’єднуються в одну відправу, яка називається Всенічна (або Всенічне бдіння), а зранку разом служать третій, шостий часи й Літургію.
Ось так Церква організовує безперервну молитву, постійне служіння перед Господом, як сказано у Псалтирі: «Увечері, і вранці, і опівдні буду благати й молити, і Він почує голос мій» (Пс. 54:18). А добове коло богослужінь завжди підказує, що кожна мить нашого життя може бути шансом на зустріч зі Всевишнім. Якщо душа відгукується на Його поклик і любов.
Радимо також прочитати: Не кажи “Амінь”, якщо ти не зрозумів слів молитви “Отче наш”
