У квітнику та на городі можна вирощувати не лише квіти, декоративні кущі і дерева, овочі та зелень, а й лікарські рослини. Аптека на городі або й окремий аптекарський город – чудова ідея. До речі, багато лікарських рослин є дуже красивими, тому ними можна доповнювати і квітники. Деякі з них ви, можливо, уже вирощуєте, але поки не здогадуєтеся про їхні лікувальні властивості.
Город-аптека: з чого почати
Перше з чого варто розпочати аптекарський город – це підібрати рослини.
- Обирайте найважливіші для вас, дорогі у закупівлі, які часто використовуєте. Зверніть уваги на їхні потреби в освітленні, волозі, підживленні, і переконайтеся, чи зможете їм це забезпечити.
- Намалюйте план аптекарського городу на папері, розрахуйте площу, яку відведете під кожну культуру.
- Після цього варто купувати саджанці та насіння. Зверніть увагу на те, що насіння місцевих культур, таких як аптекарська ромашка, материнка, звіробій можна заготовити самостійно.
- Більшість лікарських рослин розмножується природі самосівом та потребують стратифікації насіння. Тому висівати їх рекомендується з осені, щоб вони пройшли природну стратифікацію, або сіяти напровесні, доки ще не прийшло потепління. Або змішати з вологим піском і на кілька тижнів поставити на нижню полицю холодильника.
Розташовувати лікарські рослини на ділянці можна по-різному:
- виділити на городі окрему грядку, розбити її на частини та засіяти обраними культурами;
- підсадити лікарські рослини у квітник;
- висадити цілющі культури у горщики та контейнери.
Що посадити на аптекарському городі
М’ята перцева
М’ята – одна з улюблених лікарських рослин. Її додають у чай, десерти, коктейлі тощо. Вирощувати м’яту не складно. Це кореневищний багаторічник, який швидко освоює територію та агресивно витісняє інші культури. Тому вимагає обмеження площі або регулярного прополювання. Розмножується м’ята і відрізками кореневищ і насінням. Любить відкрите сонце, хоч добре зносить притінення. Віддає перевагу вологому, пухкому, родючому ґрунту. На одному місці добре розвивається 2-3 роки, потім намагається “втекти”.
- Застосування м’яти: чай із листя п’ють при неврозах, захворюваннях шлунка, верхніх дихальних шляхів, дискінезії жовчовивідних шляхів, безкам’яних холециститах.
Лаванда вузьколиста
Лаванда не тільки лікарська, а й високодекоративна і зараз дуже модна рослина. У висоту лаванда вузьколиста досягає від 50 до 120 см. Розмножується і насінням, і поділом куща, і живцями, і відводками. Любить відкрите сонце, помірно поживний ґрунт. Потребує щорічного обрізання куща. Коли ви збираєте суцвіття або відразу після цвітіння, пагони лаванди потрібно вкоротити на 1/3 довжини.
- Застосування лаванди вузьколистої: при головних болях, підвищеному тиску, високій нервовій збудливості, прискореному пульсі, ревматизмі, грипі.
Рута запашна
Рута рідко зустрічається на присадибних ділянках, однак у квітниках завжди виглядає незвичайно та привабливо: має світло-зелене листя. Розмножують руту і насінням, і живцями. Зацвітають молоді рослини лише на 2-й рік, а масово цвітуть із 3-го. Цвітіння продовжується з кінця червня до осені. Рута запашна любить сонце, захищені від вітру ділянки, зносить будь-які ґрунти, але особливо добре почувається на вапняних ґрунтах. У догляді невибаглива. Добре ставиться до відсутності регулярних поливів і навіть пересихання ґрунту. Доглядати за рутою краще в рукавичках, так як при контакті з рослиною на шкірі можуть проявлятися алергічні реакції.
- Застосування рути запашної: при захворюваннях травної системи, варикозному розширенні вен, підвищеній нервозності, прискореному серцебитті, астмі.
Чебрець
Чебрець – невисокий багаторічний вічнозелений кущ, вкрай невибагливий. Розмножується насінням, живцями, відводками та поділом куща. Має 10-20 см заввишки, а декоративні види – до 40 см. Любить відкрите сонце, росте на бідних ґрунтах, не потребує особливих поливів та підживлень. Більшість видів стійкі до морозів до -25…-28 °C.
- Застосування чебрецю: чай з чебрецю має заспокійливу дію, сприяє усуненню здуття, оздоровленню бронхо-легеневої системи, має антисептичні та міцні властивості.
Фіалка триколірна (братики)
Фіалка триколірна цвіте з квітня до осені, а тому нерідко її вирощують як декоративну культуру. Може рости на сонці, але активніше і триваліше цвіте у легкому притіненні. Віддає перевагу родючим, добре дренованим ґрунтам, помірним поливам. Добре реагує на мінеральні підживлення. Щоб продовжити період цвітіння з рослин рекомендується зрізати квітки, що відцвіли.
- Застосування фіалки триколірної: має потогінну, відхаркувальну, сечогінну властивість.
Любисток
Любисток – невибаглива багаторічна рослина з сильним стійким ароматом. Він компактний, стебло порожнисте, висотою до 1 м. Розетка листя піднята, діаметр – до 75 см. Квітки дрібні, жовті, зібрані в суцвіття-парасольку. Рослина світлолюбна, дуже холодостійка і морозостійка. На одному місці росте 5-6 років, також можна вирощувати як однорічну культуру.
Застосування любистку: листя у свіжому та сушеному вигляді в кулінарії використовують як приправу, у медицині відвари і настій із коріння, листя і насіння застосовують при захворюваннях серця, як сечогінний і засіб, який регулює роботу шлунка.
Шавлія
Шавлія – багаторічна посухостійка рослина, висота – до 100 см. Листя овально-серцеподібне, опушене, світло-зелене. Квітки синьо-фіолетові. Суцвіття до 40 см завдовжки. Цвіте у червні-липні. Чудовий медонос.
- Застосування любистку: використовують як у свіжому, так і в сушеному вигляді (листя та суцвіття) при ароматизації різних страв, чаю, сирів. У народній медицині настій застосовують при лихоманці, для поліпшення травлення, при виразці шлунка. Відвар листя – для полоскань при гострих респіраторних захворюваннях, ларингітах, ангіні.
Естрагон
Естрагон (тархун) – незамінна користь у кожному листочку. Багаторічна напівчагарникова рослина, прямостояча, висотою до 150 см. Молоді пагони світло-зелені, довжиною до 10-20 см. Листя вузьке, довжиною до 8 см, яскраво-зелене, гладке, з густим коротким опушенням. Маса однієї рослини – до 700 г. Запах пряний, смак освіжаючий та гострий.
- Застосування естрагону: свіжу зелень використовують як салатну та пряну приправу в кулінарії, при консервуванні та засолюванні, готують тонізуючі напої. Застосовується в народній медицині як сильний протицинговий та сечогінний засіб, при авітамінозах, для збудження апетиту та поліпшення травлення.