У світі, де гроші часто стають мірилом успіху, ми часом забуваємо про справжню цінність життя. Ця притча розповідає історію, яка допоможе замислитися.

Притча про мудреця і золоті монети

У невеликому містечку жив багатий, але вічно невдоволений чоловік на ім’я Петро. Він мав усе: скрині, повні золота, розкішний будинок, родину, але постійно скаржився, що йому чогось не вистачає. Одного разу він почув про мудреця, який жив у горах і нібито міг відповісти на будь-яке запитання.

Петро вирушив у довгу подорож, щоб дізнатися секрет справжнього багатства. Коли він дістався до мудреця, той уважно вислухав його і, посміхнувшись, сказав:

— У мене є для тебе завдання. Візьми цю торбу, наповнену золотими монетами, і роздай їх людям у твоєму місті. Але є одна умова: кожен, кому ти даси монету, має сказати тобі, чого йому бракує в житті.

Петро з подивом прийняв торбу і повернувся до свого міста. Спершу він був у захваті від завдання: золота вистачало на всіх, і він був упевнений, що люди будуть вдячні. Проте, роздаючи монети, він почав помічати одну річ: жодна людина не казала, що їй усе вистачає. Один скаржився на здоров’я, інший — на самотність, третій мріяв про успіх, а четвертий — про спокій. Кожен мав свою незадоволену потребу, і ніхто не вважав себе щасливим.

Здивований, Петро повернувся до мудреця і розповів про свій досвід.

— Тепер ти розумієш, — відповів мудрець, — що золото ніколи не зможе задовольнити душу. Люди женуться за грошима, вважаючи їх ключем до щастя, але справжній скарб лежить у тому, щоб навчитися цінувати те, що вже маєш.

З того дня Петро змінився. Він почав звертати увагу не на те, чого йому бракує, а на те, що вже є в його житті. І вперше за багато років він відчув себе справді багатим.

Радимо також прочитати: