Мати Тереза казала: “Щоб зберегти міцну родину, любові недостатньо. Потрібно навчитися прощати”. Проте не всім вдається це засвоїти, що видно зі статистики розлучень. Чи це погано? Можливо, ні, адже є ситуації, коли прощення не має сенсу. Деякі вчинки неможливо залишити поза увагою, і в таких випадках розрив стосунків стає кращим рішенням. Якщо люди не підходять одне одному, розлучення неминуче.
Проте інша річ – родинні зв’язки, де розірвати стосунки складно: між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабусями й онуками. Родинні зв’язки — це не те, що можна відкинути, мов непотріб. Вони вимагають постійної роботи й уваги, навіть коли стосунки складні і далекі від ідеальних.
Мудрість не завжди приходить з віком
У стосунках між дорослими членами родини також буває чимало труднощів. Якось хтось сказав: “Мудрість не завжди приходить з віком. Іноді вік приходить сам по собі”. Це твердження підкреслює, що навіть у зрілому віці люди не завжди діють мудро або відповідально.
55-річна донька моєї 83-річної сусідки — яскравий приклад цього. Вона виросла в комфорті, в атмосфері, де її потреби завжди ставилися на перше місце. Але зараз вона не цінує та не поважає свою матір. Крики і сварки стали для них звичною справою. В результаті обидві постійно в стресі, і їм часто доводиться викликати швидку допомогу через проблеми з тиском.
Старенька сусідка часто запитує мене: “Чому вона так зі мною поводиться?” І мені нічого їй відповісти. Все своє життя вона намагалася бути найкращою матір’ю, віддавала дочці все найкраще, сама жила скромно. Але тепер вона отримала не ту любов і вдячність, на яку сподівалася. Чи це наслідок того, що вона надто розбестила дочку, чи це наслідки самого життя — невідомо.
Кожного разу, коли вона знову запитує: “За що вона зі мною так?”, я розумію, що немає відповіді. Але є урок для нас усіх: так не варто поводитися, і така поведінка збоку виглядає просто жалюгідно.
Ви будете пробачати близьким доти, поки не зненавидите їх
Якось один мудрець сказав: “Ви будете пробачати близьким доти, поки не зненавидите їх”. Постійне пробачення не завжди призводить до миру чи до поліпшення стосунків. Воно часто лише занурює людину у ще більший морок і безвихідь. Якщо тебе постійно ранять, а ти продовжуєш пробачати — це лише заглиблює проблему. Часом єдиним рішенням є відстань, навіть якщо йдеться про найближчих людей.
Звісно, у 83 роки це складно зробити. Можливо, жити з такою дочкою складно, але самотність лякає більше. Проте в цій ситуації є нюанс: бабуся переписала все своє майно на дочку, передала їй контроль над своїм життям, і тепер дочка почувається повністю безкарною.
А можливо, справа зовсім не в майні, а в характерах. Висновок один: важливо уникати будь-якої залежності від інших людей — чи то моральної, чи фінансової, чи фізичної. Залишайте собі можливість для маневрів, щоб уникнути ситуацій, де доведеться прощати те, що не заслуговує на прощення.
