Загальновідомо, що собаки дуже корисні для нашого психічного здоров’я, а також забезпечують емоційну підтримку господаря. Але згідно з новими дослідженнями, наші улюбленці також можуть допомагати нашому мозку.
Учені проаналізували вплив погладжування собаки на префронтальну кору головного мозку, виявивши результати, які одного разу можуть покращити терапію людей за допомогою тварин.
Префронтальна кора головного мозку відіграє життєво важливу роль в обробці емоцій, концентрації уваги, утриманні робочої пам’яті та розв’язанні проблем. Дослідники хотіли знати, як ця частина мозку відреагує на взаємодію з собакою, яка є однією з найпоширеніших домашніх тварин у терапії за допомогою тварин.
Як мозок реагує на контакт із собакою
«Ми вирішили розпочати це дослідження, оскільки мало відомо про реакцію мозку на взаємодію з тваринами», — розповідає Рахель Марті, провідний автор дослідження та науковим співробітником факультету психології Базельського університету.
Дослідницька група Марті проаналізувала, як лобова кора головного мозку 21 добровольця активувалася у відповідь на контакт із собакою чи м’якою іграшкою порівняно з нейтральною діяльністю, як-от погляд на глуху стіну.
Дослідники вимірювали мозкову активність учасників дослідження за допомогою методу, відомого як ближня інфрачервона спектроскопія, яка є неінвазивним способом обчислення насичення мозку киснем. Цей метод має переваги перед іншими методами візуалізації мозку, такими як МРТ, оскільки учасники можуть сидіти у звичайній кімнаті та почуватися спокійніше.
Під час сеансів за участю опудала тварини дослідники клали плюшеву тварину на ноги учасника, щоб вони могли подивитися, а пізніше погладити іграшку.
Дослідження дало два ключові висновки, які дають вражаюче розуміння впливу собаки на мозок людини.
По-перше: мозкова активність у префронтальній корі збільшилася, коли учасники мали більш тісний контакт або з м’яким плюшем, або з живим собакою.
«Наш результат підтверджує попередні дослідження, які пов’язують більш тісний контакт із тваринами з підвищеною активацією мозку», — каже Марті.
Але другий висновок був ще переконливішим: учасники дослідження відчули більшу мозкову активність, коли гладили собаку, ніж коли спілкувалися з опудалом.
«Що нового тут, так це те, що ми розглянули різні взаємодії: спостерігати, відчувати та гладити», — додає Марті.
У той час як мозкова активність зменшилася між першою та другою взаємодією учасників з опудалом, з собакою сталося навпаки — результат, який здивував учених. Хоча ми не можемо точно сказати, чому мозкова активність підвищилася з часом, коли собаку гладили, дослідники мають припущення.
«Наше пояснення полягає в тому, що учасник встановив зв’язок із собакою», — каже Марті.
Цей зв’язок, ймовірно, дав учасникам емоційну інвестицію в тварину, що призвело до більшої уваги — на що вказує вища активність префронтальної кори — під час погладжування собаки порівняно з опудалом.
- Десять “не можна” для власників собак
Погладжування собаки посилює емоції та увагу
Попередні дослідження показують, що тварини можуть покращити увагу людей, ймовірно, внаслідок підвищення їхньої емоційної залученості — наприклад, людина частіше думає про почуття собаки, коли її гладить.
«Ми вважаємо, що емоційна залученість може бути центральним основним механізмом активації мозку у взаємодії людей і тварин», — пояснює Марті.
Погладжування собаки може посилити наші емоції та нашу увагу так, як неживі подразники, як-от м’які тварини, не можуть.
Цілком можливо, собаки можуть допомогти пацієнтам, які відчувають труднощі з концентрацією уваги. Собаки-терапевти вже використовуються в медичних установах для лікування болю та для інших цілей.
«Наші результати можуть бути актуальними для терапії пацієнтів із дефіцитом мотивації, уваги та соціально-емоційного функціонування», — каже Марті, додаючи, що «такі дії можуть збільшити шанси на навчання та досягнення терапевтичних цілей».
Щоб собаки-терапевти могли допомогти людям з дефіцитом уваги, потрібно буде провести подальші дослідження, щоб підтвердити та розвинути дослідження Марті. Майбутні дослідження можуть зосередитися на тому, чи всі учасники отримають користь від підвищення емоційної активності та уваги, коли гладять цуценят, чи це відкриття стосується лише людей, які вже люблять собак.
- Ось чому спочатку потрібно нагодувати собаку і кота, а потім самому їсти
