«Вже вечір вечоріє: підпілля УПА» – подкаст та радіопрограма про Українську Повстанську Армію. Над виробництвом контенту працює радіо СіД FM, яке реалізовує проєкт за підтримки Українського культурного фонду. “Сім’я і дім” поспілкувалися із керівницею проєкту Вікторією Жуковською та редакторкою Анастасією Передрій.

У часи УПА, окрім самих борців за волю, ніхто не вірив, що буде Україна

– Як виникла ідея створення подкасту про УПА? Що вас надихнуло на розгортання цієї теми?

Вікторія: Спочатку ми планували реалізовувати подкаст у 2022 році, він мав бути присвячений 80-річчю створення УПА. Власне так і виникла ідея присвятити ці історії символічній і дуже важливій даті. Проте повномасштабне вторгнення московитів трішки скоригувало плани. Втім, завдяки УКФ, ми маємо можливість говорити про такі важливі теми. Ми вважаємо актуальним і доречним говорити про борців за незалежність України у культурному контексті воєнного часу. Адже УПА була єдиною проукраїнською структурою у часи Другої світової війни, яка воювала одночасно і проти Третього Рейху, і проти СРСР.

Анастасія: Тема актуальна і для нас, волинян, адже саме тут вела активну діяльність Українська Повстанська Армія. У 1943 в області створили Колківську республіку – одну із трьох найбільших упівських республік. Перша сотня УПА як боєздатний підрозділ сформувалася так само на Волині. Волинь вважають колискою Української повстанської армії, бо саме тут у найважчі для України роки Другої світової війни народ у лавах УПА піднявся на боротьбу за свободу. У той час, окрім самих борців за волю, ніхто не вірив, що буде Україна.

• «Вже вечір вечоріє»: подкаст про останнього розстріляного в СРСР бандерівця

– Чи успішним вважаєте подкаст на таку вузькопрофільну тематику?

Анастасія: Насправді тематика зараз дуже актуальна, різні опитування і рейтинги свідчать про те, що історичний контент став в рази популярніший для українських користувачів з моменту повномасштабного вторгнення. Війна спонукає ще глибше поринати в історію.

Вікторія: Власне, таких тематичних подкастів про УПА в інформаційному просторі наразі немає. В аудіоформаті це тема висвітлена побіжно. Тому наш проєкт – це перша серія програм про окремих особистостей УПА. Через формат сторітелінгу, поєднаний із коментарями ветеранів та експертів, ми хочемо показати цю історію не тільки через цифри, абревіатури й сухі факти, а й крізь призму людей.  Варто зазначити, що на комерційних, розважальних радіостанціях немає програм подібного спрямування. Але ми не можемо про це не говорити зараз.

• Убили коробкою цукерок: подкаст про Євгена Коновальця

– УПА мала вплив не лише на історію України, але і на міжнародну арену. Які наслідки діяльності УПА ви вважаєте найбільш важливими для розуміння її ролі у світовому контексті?

Анастасія: Тут дуже доречна цитата Василя Кука, про якого ми робили окремий епізод. Він сказав, що Українська повстанська армія в історичному підсумку перемогла, бо тієї держави, проти якої вона боролася, вже нема і ніколи не буде. Це, мабуть, і є найважливіше.

– Які особистості в УПА вам найцікавіші як авторкам проєкту?

 Вікторія: Мені імпонує історія Ніла Хасевича, він був автором візуального образу УПА. Його малюнки дуже круто виглядають донині. І мали реальний вплив на поширення інформації в часи УПА. Шрифти у його стилі зараз використовують і в ЗСУ, і в обкладинці нашого подкасту, до речі.

Ще дуже цікавий персонаж – Альберт Газенбрукс. Він не був українцем за національністю, проте виборював нашу незалежність. У лавах УПА він став диктором підпільної радіостанції. На жаль, не збереглося записів. Я лише можу уявити, як це круто звучало: «В етері радіостанція УПА «Афродита»: «Ви чуєте голос вільної України…».

• “Їх вбивала росія”: новий подкаст про українців, знищених тоталітарним режимом

«Вже вечір вечоріє»: такого ви ще не чули

– Що унікального можуть почути слухачі проєкту «Вже вечір вечоріє»?

Вікторія: Особисто я для себе дізналася силу силенну нової інформації. Це при тому, що до цього я активно цікавилась історією України, але тема УПА – це окремий дуже об‘ємний розділ.

Анастасія: Для мене ще дуже цінно, що ми маємо можливість використати архівні записи і почути, як вживу насправді звучав Степан Бандера чи Ярослав Стецько. Ще наприкінці випуску у нас зазвичай якась повстанська пісня. Якщо вона дуже сумна, то Вікторія аж пускає сльозу.

– Зараз тривають різні дискусії про те, чи варто взагалі вкладати гроші у культуру та культурні проєкти. Що ви думаєте з цього приводу?

 Анастасія: Я вважаю, що культура все-таки на часі, адже агресор з нами воює і в цій площині. Якщо вони нищать нашу культуру і розгортають інформаційну війну, то ми мусимо протидіяти й «контрнаступати».