Кожна людина має спогади, про які хотіла б забути назавжди. Вони можуть бути пов’язані з негативним досвідом чи трагедією. І тоді ми, торкаючись цих спогадів, відчуваємо сором, провину, гіркоту, біль. Як зробити так, щоб негативні спогади не впливали на наше сьогодення та не моделювали майбутнє?
Чому важливо позбуватися негативних спогадів
Минуле визначає наше майбутнє. Неприємні або похмурі спогади можуть зіпсувати життя, приносять у теперішнє багато негативу, а далі все це відображується на майбутньому. Виходить так, що все передбачено наперед? Певною мірою, так, але вибір все ж таки є.
Вибір полягає в тому, щоб не жити в минулому негативі, а знайти нові ресурсні стани, а отже, змінити не тільки сьогоднішній день, а й завтрашній.
Як негатив з минулого змінює життя сьогодні
З погляду психології, коли неможливо від’єднатися від неприємних спогадів з минулого, людина постійно відтворює негативний сценарій, тобто декорації у житті змінюються, а стан незадоволеності залишається. Наприклад, не було в дитинстві порозуміння з батьками, отже, і в дорослому житті немає порозуміння з колегами по роботі, у соціумі чи сімейних стосунках. Проблема залишається та ж сама, хоча багато чого в житті вже змінилося, однак неприємний внутрішній гнітючий стан в душі і в тілі залишилося.
Хоча з боку це може бути непомітно. Людям навколо може здаватися, що з людиною все нормально, тоді як насправді вона постійно проживає ті ж неприємні внутрішні стани, які були в дитинстві. І в цьому причина невдач. Поки всередині є живий негативний досвід, тобто негативно заряджений досвід, жодні інші життєві сценарії не можуть реалізуватися. Це як тупцювати на місці або ходьба по замкнутому колу. Щоб це змінити, потрібно почати працювати з минулим життєвим досвідом, прибрати травматичний досвід зі спогадів про минуле. Інакше він постійно програватиметься у вашому житті, робитиме свою погану справу, і здаватиметься, що, мовляв, доля в мене така – невдахи або мученика.
Відчуваючи себе жертвою, у дзеркалі світу людина буде бачити себе жертвою, і це проявлятиметься в житті, притягуючи все те, чого вона так активно не хочете. Наприклад, дитина бачила скандали батьків, і не хоче повторювати їхній досвід. З усіх сил намагається потім у дорослому житті побудувати здорові стосунки, але виходить все навпаки: вона повторює таку ж модель стосунків, коли в сім’ї постійні скандали і сварки, тобто повторює досвід своїх батьків.
Що треба робити?
Для початку необхідно очистити свій життєвий досвід, позбутися негативно заряджених спогадів та відчуттів, – без цього нічого нового збудувати не вдасться. Позбувшись поганих спогадів, людина не проживатиме батьківський чи родинний сценарій, а моделюватиме свій життєвий сценарій, який буде радувати, який буде легко втілюватись і приносити хороші результати.
Це буде ваш шлях розвитку та розкриття нових творчих потенціалів. Творчість може бути у всьому, не лише в мистецтві, а й у сім’ї, на роботі, у спорті, хобі, що дає додаткові джерела життєвої енергії. Від цього ви будете щасливі, з цікавістю жити щодня.
Як почати працювати з минулим досвідом?
Для початку необхідно знати, що сам собою негативний досвід минулого не страшний, якщо він не має негативного енергетичного заряду, який проявляється у свідомих та несвідомих відчуттях, наприклад, відчуття провини чи сорому, гніву чи роздратування. Якщо всього цього багато в житті – це показник того, що є сильний заряджений негативний досвід.
Або інший приклад, коли є неприємні відчуття у тілі, тобто відчуття не усвідомлюються, а проявляються відчуттями тіла. У цьому випадку також можна говорити, що є сильний заряджений негативний досвід. Тому йога і медитація, спорт і масаж, і все, що сприяє розслабленню тіла, стане у пригоді. Якщо ви розслабляєте тіло, то енергетичний заряд теж зникає. Спостерігайте за своїми відчуттями у тілі, особливо у стресових ситуаціях, і намагайтеся максимально розслаблятися.
На ментальному рівні робота з негативним досвідом ведеться через моделювання кореневого міфу. Що це таке? Наприклад, є дві різні сім’ї. У першій все добре, у другій приниження та насильства, скандали та сварки. Діти у таких сім’ях, виростаючи і йдучи у доросле життя, сприймають світ по-різному. У першому випадку людина має установку, що світ з нею перебуває в гармонії. А в другому випадку людина впевнена, що світ небезпечний, у ньому багато насильства та конфліктів.
Тому в другому випадку потрібна глибинна психологічна робота, яка дозволяє трансформувати хибні переконання та установки у нові ресурсні стани. Чіткого алгоритму дій немає, потрібні консультації з психологом, який допоможе у всьому цьому розібратися.
Автор – психолог Олексій Єфременко
