В Україні зберігається ризик захворювання на сибірку. Що це за захворювання, які його симптоми і як воно передається, розповідає завідувачка відділенням особливо небезпечних інфекцій ДУ «Дніпропетровський ОЦКПХ МОЗ» Галина Шамичкова.

Що таке сибірка і як воно передається

Сибірка – це спільна для тварин і людей гостра особливо небезпечна інфекційна хвороба, збудником якої є споротворна бактерія. Спори в неактивному, але життєздатному стані, можуть залишатися десятки років, проте активізуватися, коли поверхня ґрунту порушується (наприклад, у результаті повені, зливи або зсувів, при виконанні будівельних робіт).

Захворювання виникають, коли спори потрапляють у шлунок тварини із травою на пасовищах. Хворі тварини виділяють збудник у зовнішнє середовище з випорожненнями та сечею. В свою чергу людина заражається через пошкоджену шкіру або слизові оболонки під час:

• догляду за хворими тваринами;
• обробки туш, зняття шкури і поховання трупів загиблих тварин;
• земляних робіт із зараженим спорами сибірки ґрунтом;
• приготування та вживання їжі із м’яса, отриманого від хворих тварин;
• а також через укуси комах (ґедзів, мух, комарів) або повітряно-пиловим шляхом при інгаляції спор.

Захворювання на сибірку має професійний характер. Частіше хворіють особи, які працюють на неблагополучних з сибірки територіях:

• робітники м’ясокомбінатів, вовнопрядильних фабрик, тваринницьких ферм;
• лісівники, мисливці, шкірники, сортувальники хутра;
• будівельники тощо.

Симптоми сибірки

Середня тривалість інкубаційного періоду зхворювання — 2-3 дні, можливі коливання від кількох годин до 8–14 діб.  Хвороба має легеневу, шкірну або кишкову форми з явищами сепсису. Починається гостро: в перші години — температура тіла різко підвищується до 38-40 °С, виникає слабкість. Зараження крові (сепсис) може розвинутися унаслідок будь-якого способу зараження.

Симптоми сибірки:

• сильний головний біль,
• висока температура,
• загальне нездужання,
• карбункул зі швидким наростанням набряку та свербіж (у разі ураження шкіри),
• сильні колючі болі у грудях,
• задуха (у разі легеневої форми),
• діарея з домішками крові,
• болі в животі,
• блювота з домішками крові (у разі кишкової форми).

Якщо лікування розпочинається вчасно, хворі одужують. У рідкісних випадках перебіг хвороби ускладнюється.

Як запобігти інфікуванню

Щоб фрофілактувати інфікування сибіркою потрібно виключити придбання продуктів тваринництва, які не пройшли  ветеринарну експертизу та реалізуються на стихійних ринках. Якщо зараженню запобігти не вдалось та з’явилися клінічні ознаки хвороби, необхідно у той же час негайно звертатися за кваліфікованою медичною допомогою.

Щоб визначити, чи є збудник сибірки у довкіллі, проводять дослідження проб ґрунту, враховуючи фактори, пов’язані із його переміщенням:

• природні – повені, ерозійні ґрунтові процеси тощо;
• антропогенні – ті, що виникають в результаті людської діяльності, у т. ч. будь-які значні забудовно-земельні роботи.