“Ма, повітряна тривога зараз. Ти хоч у безпеці?”
Телефоную вчора матері з-за кордону. Кажу:
– Ма, там в тебе повітряна тривога зараз. Ти хоч у безпеці?
-Тю, канєшно, доця. Я шо зувсім? У повній безпеці.
– А ти зара де?
– Як де? На городі, помідори підв’язую. А шо?
– Та нічо, мама, вапщє нічо! Там у вас ракєти літають. Оно вчора в свинарник лупанули дві високоточні ракєти по 13 млн. доларів кажда. А ти зі своїми помідорами…
– Ну то я усігда казала, шо в нас фермери свинину продають трохи задорого. Можна щітать, шо ка#₴aпи купили якісний шашлик.
– Геть не смішно. Слухай, ти хоч щось робиш, шоб себе вберегти?
– Доню, все нормально. Як починається сирена – то шторкою вікно закриваю.
– Так, ма, збирайся, бери квитки приїдеш до мене у Словенію.
– А у вас там городи є?
– Ну є дві сотки… Але там садок. Саджати нічого не можна.
– А шо я там тоді буду робить?
– Ма, тож війна. Всі за тебе хвилюються. Ти ж у безпеці будеш.
– Ой, я тебе прошу! Я – Хрущова пережила, Брєжнєва пережила, Горбачова пережила, Кравчука пережила, першого чоловіка свого пережила, батька твого вже поховала, царство йому небесне, – той і цього придурка переживу! Пока, доню, бо війна пройде, а помідори не чекають.
Також прочитайте і підніміть собі настрій:
- Історія про село і город, яку розумієш тільки через роки
- Історія з погреба. Я не сміялася – ржала як кінь!
Post Views: 40