Про особливості реакцій дітей на стресогенну подію розповіли на інформаційному каналі для надання психологічної допомоги в екстремальних стресових ситуаціях Samopomich
До групи особливого ризику потрапляють малі діти, бо їх мозок, що швидко розвивається, дуже вразливий. Травма у ранньому дитинстві пов’язана зі зменшенням розміру кори головного мозку. Ця область відповідає за багато складних функцій, включно з пам’яттю, увагою, сприйняттям, мисленням, мовою і свідомістю.
Діти віком до 2 років
- стають більш примхливими;
- частіше кричать чи плачуть;
- порушення апетиту, зниження у вазі або проблеми із травленням;
- порушення режиму сну;
- порушення мовної діяльності;
- наявність проблем із пам’яттю;
- демонструють бажання бути у тісному контакті з близьким (щоб дорослі тримали на руках, обіймали).
Діти від 3 до 6 років
- регрес у поведінці та емоціях;
- нічне чи денне нетримання сечі;
- істерики та плач;
- підвищена чутливість до звуків, яскравого світла;
- болі в ділянці шлунково-кишкового тракту;
- проблеми зі сном та кошмари;
- страх розлуки зі своїми батьками;
- зниження концентрації уваги, пам’яті;
- імітація травматичної ситуації.
Діти віком від 7 до 10 років
- болі в ділянці шлунково-кишкового тракту;
- проблеми зі сном та кошмари;
- проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам’яттю;
- злість, агресія, дратівливість;
- пригніченість та страх;
- виникнення хибних спогадів;
- бажання постійно говорити про те, що сталося або відмова обговорення події;
- соціальна ізоляція.
Підлітки
- підвищена агресія, гнів та дратівливість (бійки з однолітками);
- ризикована поведінка;
- страх виходити з дому;
- соціальна ізоляція;
- проблеми зі сном та кошмари;
- порушення харчових звичок;
- проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам’яттю;
- уникнення емоцій та почуттів;
- скарги на фізичний дискомфорт;
- депресивний стан;
- суїцидальні думки;
- самопошкодження.
Якщо поведінка вашої дитини викликає тривогу, ви можете звернутися за допомогою до професіонала.
