В давнину, коли йшла боротьба проти язичницької віри, християни використовували для цього освячені свічки та вирушали в походи. Полум’я від свічок було символом Ісуса Христа, який освітлює душі. Запалені свічки стали важливою частиною релігійних традицій та християнських ритуалів.

Традиція освячувати свічки походить зі стародавнього звичаю влаштовувати у день Стрітення ходу містом із запаленими свічками (на зразок хресного ходу). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки.

В Україну традиція освячувати свічки прийшла при митрополиті Петрі Могилі і стала важливим елементом православних обрядів. Коли закінчується літургія, священник читає особливу молитву та проводить обряд освячення свічок.

Свічка зі свята Стрітення має використовуватися, а не стати просто ще одною в колекції свічок. Вона стає символом захисту та оберегом від нечистих сил, демонструє важливість духовних практик у повсякденному житті.

Українці здавна вірили, що полум’я від Стрітенської свічки захищає від нечистих сил та всілякого лиха, допомагає у розв’язанні складних питань й позбавляє смутку, доповнюючи силу молитовного заступництва.

Запалювати свічку, освячену у церкві на Стрітення, можна лише з чистими думками та вірою що відображає зв’язок віри та традицій. Її не можна просто викидати. Можна подарувати її людині, яка цього потребує.

Якою має бути стрітенська свічка?

Справжня Стрітенська свічка має бути виготовлена з чистого бджолиного воску.

Головна її сила — у щирій молитві. І тоді, як вважають віруючі люди, вона приносить мир і спокій у наші душі при життєвих негараздах.

У церквах проходять святкові богослужіння та перед літургією особливим чином освячують свічки, тому вони так і називаються – Стрітенські. Вважається, що стрітенські свічки мають особливу благодатну силу.

Якщо у вас буде можливість побувати в це свято в храмі, принесіть додому Стрітенську свічку і визначте їй особливе місце в будинку, звичайно, краще за все біля ікони.

У яких випадках запалюють Стрітенську свічку?

Стрітенські свічки зберігають цілий рік до наступного свята Стрітення і запалюють в особливих випадках, коли особливо потрібна допомога.

У складних життєвих ситуаціях, неприємності на роботі, негаразди в сім’ї, пошуках нової роботи, тривозі за дітей і батьків, запаліть Стрітенську свічку, попросіть у Бога допомоги та захисту, здоров’я собі і близьким, поради як вчинити і спокою для дyші. Огарок Стрітенської свічки не викидайте, віднесіть до церкви.

Вогонь церковної свічки символічно означає наш зв’язок з Вищими силами, вважається, що щира молитва при запаленій стрітенській свічці швидше буде почута, а прохання незабаром виконане. Головне, щоб помисли були чисті.

Перед запаленою стрітенською свічкою можна читати спеціальні молитви на Стрітення, а можна вести розмову з Богом своїми словами, так, як попросить ваша душа, головне робити це щиро і від чистого серця.

• Найдавніша молитва до Богородиці

Як використовували Стрітенську свічку наші предки?

• Наші предки вірили у те, що якщо молитися із запаленою Стрітенською свічкою, від її світла втікають злі духи. Саме тому нею освячують помешкання.
• У давнину українці вірили, що Стрітенська свічка має силу відвертати або оберігати від стихійних лих, особливо громовиці. За це її часто так і називають – «громовиця», або «громнича».
• Щоб діти не лякалися грому й не боялися вовків, на Стрітення їм навхрест підсмалювали громничкою волосся: на лобі, потилиці й над вухами. Такий символічний хрест також мав оберігати від наглої смерті під час грози.
• Стрітенською свічкою обкурювали хворих і немічних, породіль під час важких пологів, дітей від переляку, корову з телятком від поганого ока.
• Якщо боліли зуби, радили кусати й гризти Стрітенську свічку.
• Громничкою обкурювали всю господу під час епідемій та інфекційних захворювань, діжу, коли вперше розчиняли тісто з борошна нового врожаю, худобу перед вигоном на пашу.
• Брали її з собою «на щастя» на першу оранку й зажинки.
• А ще вірили, що як зчиниться в хаті сварка, то бігом треба запалити Стрітенську свічку — і скандал сам собою вщухне.
• Громничні свічки запалювали біля смертельно хворого, щоб полегшити агонію й «освітити легку дорогу на той світ».

Прикмети, пов’язані зі стрітенською свічкою

Прикмета каже, що якщо на Стрітення запалити свічку вдома, то це забезпечить здоров’я та благополуччя всій родині на цілий рік.

Наші предки вірили у те, що першим у селі помре той, у кого під час церковної служби на Стрітення раніше згасне свічка.

Якщо ж віск громнички капне на руку — це до щастя й статків протягом цілого року.

Якщо людина, яка помирала, тримала у руках стрітенську свічку, це означало, що помeрла вона праведником.

Є вірування, що погода на Стрітення може передбачити погоду на найближчі місяці. Якщо на Стрітення морозно та ясно, то весна буде пізньою та холодною.