В одній притчі розповідається про лева, який відпочивав під деревом. Виходить з лісу олень, а лев його питає:
— Ти хто такий?
— Я олень.
— Записуємо — олень. Завтра прийдеш сюди і я тебе з’їм. Питання є?Олень перелякався і пішов засмучений.
Виходить з лісу вовк. Лев питає:
— Ти хто такий?
— Я вовк.
— Записуємо – вовк. Прийдеш післязавтра і я тебе з’їм. Питання є?
— Нема, – трясучись від страху відповів вовк і також пішов засмучений.
Вибігає заєць.
— Ти хто такий? — питає лев.
— Я заєць.
— Записуємо, — заєць. – Через два дні прийдеш і я тебе з’їм. Питання є?
— Є! А можна не приходити?
— Можна. Викреслюю – відповів лев.
Звичайний людський страх подібний до цього лева, який нас паралізує і ми так само, як перші два звірі ніби попадаємо в ступор і не бачимо виходу. Саме тому Бог постійно й закликає відвернутися від наших страхів, та прийняти Його обітниці, в яких отримуємо безпеку і захист.
