За визначенням ВООЗ, сепсис — це небезпечна дисфункція внутрішніх органів, спричинена порушенням регуляції відповіді організму на інфекцію. Найбільш частою причиною сепсису є гострі гнійні захворювання м’яких тканин, які складають у структурі сепсису 44–52% — так званий первинний сепсис, інформують у ЦГЗ МОЗ України.
Що варто знати про захворювання
- Якщо хворобу не розпізнавати на ранній стадії, може статися септичний шок — найчастіша причина смерті пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, що розвивається у 40% септичних хворих.
- Сепсис може бути спричинений будь-яким типом інфекційного патогену. Стійкість до протимікробних препаратів є головним чинником, що зумовлює відсутність клінічної відповіді на лікування і швидкий розвиток сепсису і септичного шоку.
- Пацієнти із сепсисом, зумовленим лікарсько-стійкими патогенами, мають підвищений ризик лікарняної летальності.
- Збудниками сепсису можуть бути майже всі відомі патогенні та умовно-патогенні бактерії. Найбільш розповсюджені стафілококи (50,7%), стрептококи (5,2%), кишкова паличка (3,6%), синьогнійна паличка (1,7%), протей (0,5%).
Симптоми захворювання:
- «септичний вигляд хворого» — риси обличчя загострені, шкіра блідо-сірого кольору, жовтушні склери, крововиливи у слизові оболонки;
- лихоманка з підвищенням температури тіла (39–40 °С), ознобом та пітливістю;
- загальна слабкість, нездужання, головний біль, безсоння або сонливість, дратівливість або пригнічений стан, затьмарення свідомості;
- тахікардія;
- зниження артеріального тиску;
- олігурія (зменшення кількості сечі).
Як запобігти сепсису
Сепсис часто є наслідком інфекції, щоб зменшити ризик його появи, треба лікуватися свідомо:
- приймайте антибіотики лише за призначенням;
- завершуйте весь курс антибіотиків;
- не приймайте антибіотики (тим більше чужі) без потреби, щоб зменшити шанси на розвиток стійких до антибіотиків інфекцій;
- дотримуйтеся гігієни рук;
- попросіть свого лікаря, медсестру чи іншого медичного працівника вимити руки перед контактом з вами, якщо ви цього не бачили;
- переконайтеся, що для будь-якої інвазійної процедури застосовують стерильне обладнання (наприклад, для введення сечового катетера або внутрішньовенного катетера);
- проконсультуйтеся з лікарем щодо рекомендованих щеплень від інфекційних захворювань;
- вакцинуйтеся проти сезонного грипу;
- кашляйте і чхайте у згин ліктя, а не в долоню (щоб запобігти поширенню інфекції, якщо ви хворі);
- ведіть здоровий спосіб життя — з корисним харчуванням, фізичними вправами та достатнім відпочинком;
- зверніться по медичну допомогу, якщо ваш хворобливий стан погіршується.
Що робити медичним працівникам для профілактики сепсису та його наслідків:
- знати ознаки і симптоми сепсису;
- виявляти і лікувати пацієнтів на ранній стадії захворювання, активно залучати мікробіологічну лабораторію;
- діяти швидко, якщо підозрюєте сепсис;
- знати чинні інструкції вашої установи щодо діагностики та ведення випадку сепсису;
- запобігати інфікуванню — дотримуватися вимог системи профілактики інфекцій та інфекційного контролю (гігієна рук, догляд за катетерами тощо);
- вакцинуватися згідно з Календарем профілактичних щеплень і дбати про вакцинацію пацієнтів.
