Психічне здоров’я – фундамент здоров’я людини загалом. Якщо з ним усе гаразд, то нам не загрожуватиме чимало небезпечних хвороб. Як зберігати свою психіку здоровою, радить психіатр Людмила ПРОКОПЮК.
– У якому випадку людині слід звертатися до психіатра, а в якому до психолога?
– Слід розрізняти такі поняття: психолог, який зазвичай має не медичну освіту (хоча останнім часом з’явився фах лікар-психолог), та психіатр – лікар, що лікує за допомогою медикаментів, елементів психотерапії. Психотерапевт – лікар, який лікує за спеціальними психотерапевтичними методиками. Психолог є фахівцем до якого ви можете звернутись, коли маєте якісь певні життєві проблеми, не можете їх вирішити, потребуєте поради. Психолог також може провести дослідження вашої особистості (психологічний портрет), інтелекту, визначить, чи є у вас психологічна патологія тощо. Є різні види психологічної допомоги та її різні ефективні методики. Психологи також поділяються за спеціалізацію: практичні, медичні, лікарі-психологи. Можна звернутися до будь-кого з вказаних фахівців, а за потреби вони скерують людину куди потрібно.
– Які найголовніші фактори вияви психічних розладів?
– Часто такі розлади є спадковими. Негативно можуть позначитися на психічному здоров’ї людини різноманітні життєві негаразди, природні катаклізми, надмірна сонячна та місячна активність. Зрозуміло, що нинішня ситуація у державі теж негативно впливає на нашу психіку.
– Яким чином лікуєте хворих, що звертаються до вас?
– Особи, що мають психічні розлади, намагаються не потрапляти до психіатричних закладів. Це пов’язано з багатьма факторами. Такі хворі часто є контингентом сімейних лікарів, неврологів, терапевтів та інших спеціалістів. У всіх осіб з психічними розладами є спільний симптом – самотність. Їх перестають розуміти близькі люди, друзі, колеги. Людина, що пережила чи переживає психічні розлади, дуже потребує поваги і розуміння, як і усі ми, вона хоче бути потрібною та любимою.
За чинним законодавством, ніхто не має права змусити особу звертатися по психіатричну допомогу, якщо вона не несе загрози для себе або для оточення та спроможна задовольнити свої основні життєві потреби. Тільки фахівець визначить, чи з психікою людини все гаразд.
На жаль, елементарний брак культури може сприйматися оточенням як психічний розлад. Багатьом українцям бракує належного виховання. Часто у нас не вистачає терпимості та доброти до ближніх. Суспільство мусить стати добрішим. Мені дуже подобається підхід англійців. У школах Великобританії з 2000 року введено урок щастя, де дітей навчають радіти простим явищам – сходу сонця чи шуму вітру.
– Які у хворих із психічними розладами шанси на одужання?
– Варто пам’ятати, що психотерапія при психічних розладах грає часом важливішу роль, аніж медикаментозна терапія. Потрібно навчити хвору, як давати собі раду у житті, як реагувати на певні особисті проблеми та проблеми у суспільстві. При адекватній співпраці лікаря та хворого прогноз може бути достатньо добрим, багато хворих навіть з авансованими психічними розладами працюють, створюють родину, виховують дітей, живуть звичним життям. Пам’ятайте: лікування – процес, що великою мірою залежить від хворого.
– Чим загрожує здоров’ю надмірне та регулярне вживання заспокійливих препаратів?
– Вживання будь-яких медикаментів потребує призначення їх лікарем після діагностики тих чи тих захворювань. Кожне лікування має відбуватися під контролем. Це банальні речі, про які знає кожен, але не кожен їх дотримується. Лікування є індивідуальним процесом з різною тривалістю та дозуванням препаратів, тому не варто про це говорити поверхнево. Великою мірою лікування залежить від пацієнта, його співпраці з лікарем. Усе в наших рука, тому не можна їх опускати. Довіряйте своєму лікарю, і він обов’язково допоможе вам.
