Люди дуже бояться навіть самої думки про змій. Але наші страхи дещо перебільшені. Небезпечні менш як 10 % всіх змій. У звичайних умовах вони пересуваються дуже повільно, і людина може легко втекти від змії.
Якщо вас укусила змія, уважно огляньте місце укусу. Якщо вкусила гадюка, на тілі потерпілого залишаються сліди двох отруйних ікл – ранки, що кровоточать, і віддалені одна від одної на 1–І,5 см. Укуси великих й агресивних, але неотруйних полозів (жовточеревого і чотирисмугого) інакші: на шкірі є дуга від багатьох дрібних подряпин.
Тяжкість отруєння залежить від низки факторів:
• від розміру змії – великі гадюки більш небезпечні. Але варто пам’ятати, що навіть крихітні (12–17 см) новонароджені гадюченята отруйні;
• від віку і конституції потерпілого – оскільки токсичність залежить від кількості отрути на кілограм маси постраждалого. Саме тому діти і жінки важче переносять укуси змій;
• від сезону – восени токсичність і кількість виділеної отрути найбільша;
• від близькості місця укусу до магістральних кровоносних судин – укуси на обличчі та шиї особливо небезпечні;
• від стану здоров’я потерпілого – у групу підвищеного ризику входять люди, які страждають на серцеву недостатність, алергійні захворювання, патологію нирок, а також емоційно неврівноважені натури.
Симптоми:
спочатку на місці укусу відчувається сверблячка;
через 10–15 хвилин починає розвиватися набряк, що досягає максимуму через 10–12 годин із моменту укусу;
незначний пульсуючий біль у місці укусу;
злегка болять лімфатичні вузли;
іноді спостерігається блідість, запаморочення, нудота, страх, можливе (особливо при значних набряках) падіння артеріального тиску і непритомність;
іноді в місці укусу (і по ходу судин) виникають геморагічні пухирі з кров’янистим вмістом, що залишають після себе незагоєні протягом тижня виразки.
Якщо вкусила змія, категорично заборонено:
панікувати (хвилювання стимулює прискорення серцевого ритму, що сприяє швидкому проникненню отрути в кров, дихайте повільно і глибоко; в 30% випадках укус навіть гадюки не має жодних наслідків і отруєння не виникає);
накладати на уражену кінцівку джгут;
робити надрізи в місці укусу або припікати ранки;
обколювати місце укусу розчином марганцю або господарського мила;
вживати алкоголь.
Послідовність дій першої допомоги при укусах
Протягом 5–10 хвилин, злегка закусивши зубами шкіру, енергійно відсмоктувати отруту з ранок, спльовуючи кров. Рот бажано періодично прополіскувати водою. Цим заходом при вчасному застосуванні (не пізніше як 3–5 хвилин із моменту укусу) вдається видалити до 40 % отрути, яка не встигла потрапити у кровообіг.
Увага! У ротовій порожнині не має бути подряпин, ранок і каріозних зубів!
Продезінфікувати ранки (йодом, одеколоном, горілкою тощо).
Зняти з ураженої кінцівки обручку, браслети, щільний одяг і взуття.
По можливості багато пити: у перші 2 години після укусу варто вжити не менш як 3–4 літри рідини (молока, води, неміцного солодкого чаю).
Перемістити, якщо є можливість, потерпілого у прохолодне затінене місце і забезпечити повний спокій.
Бажано іммобілізувати уражену кінцівку – для зменшення дренування отрути лімфатичною системою.
Відвезти хворого у найближчий лікувальний заклад, де йому нададуть кваліфіковану медичну допомогу і введуть протиправцевий розчин.
Якщо ви за кермом автомобіля, не намагайтеся керувати машиною самостійно, бо після укусу з’являється запаморочення, що може призвести до аварії.
Профілактика укусів гадюки передбачає найпростіші запобіжні заходи:
у «зміїній» місцевості носіть щільне високе взуття.
не намагайтеся упіймати гадюку або взагалі не відому вам змію;
під час ночівлі в степу уникайте розташування біля колоній мишей-полівок, інших гризунів, хащ чагарнику, тобто улюблених місць полювання гадюки;
переміщуючись степом у темряві, користуйтеся ліхтарем (у спеку степова гадюка буває видима у вечірніх сутінках і перед світанком).
Вирушаючи на сімейний пікнік або риболовлю, не полінуйтеся провести бесіду з дітьми.
