Підстав для хвилювання немає, якщо батьки майбутньої дитини є резус-негативними. Не варто тривожитися й у випадку, коли майбутній тато має резус-мінус, а жінка – резус-плюс. Але якщо кров жінки «мінусова», а партнера – «плюсова», є ризик виникнення резус-конфлікту. Як запобігти ускладненню й народити здорового малюка, розповідає гінеколог Лариса ШЕНДИБИЛО.
– Яким чином виникає резус-конфлікт і як він розвивається?
– Те, що ми називаємо резус-конфліктом, є ізосерологічною несумісністю крові матері і плода за системою резус, коли у русло крові резус-негативної жінки потрапляє резус-позитивна кров плода. Відтак у крові мами виробляються антитіла до еритроцитів крові дитини (червоних кров’яних тілець). Це найчастіше відбувається під час вагітності або у момент переривання вагітності (після штучного та мимовільного абортів), під час пологів, особливо при оперативних втручаннях (ручне відокремлення плаценти, кесарів розтин), а також може відбуватися при позаматковій вагітності. Антитіла, що виробляються у крові матері при першому контакті, мають велику молекулярну масу і тому не проникають через плацентарний бар’єр і не шкодять плоду. Але якщо жінці не провели профілактику й вона завагітніла вдруге, у її організмі виробляються антитіла із низькою молекулярною масою. Вони здатні проникати через плаценту із кровотоку матері в кровотік плода, руйнуючи при цьому еритроцити його крові.
– До яких наслідків може призвести резус-конфлікт?
– При резус-конфлікті антитіла матері руйнують еритроцити крові плода, розвивається гемолітична хвороба, анемія. При цьому у крові дитинки утворюється токсичний білірубін. Він здатний нагромаджуватися у клітинах мозку та шкіри, це сприяє розвитку енцефалопатії та жовтяниці у новонароджених. При тяжких формах захворювання можливий розвиток водянки у плода.
Аби компенсувати брак еритроцитів, кістковий мозок дитини починає інтенсивно їх виробляти, відтак з часом він виснажується, згодом збільшується печінка та селезінка. У результаті страждають усі органи і системи, і дитина народжується хворою. Що більший термін вагітності, то більше антитіл потрапляє у кровотік плода, то важчі ускладнення це спричиняє, аж впритул до того, що новонароджена дитина може померти від вираженої набрякової форми. Тому під час вагітності наявність антитіл у крові матері і стан дитини потрібно постійно контролювати. Якщо стан плоду погіршується, може порушуватися питання про дострокові пологи, новонародженій дитині у тяжких випадках проводять замінне переливання крові.
Зараз українська медицина дійшла до такого рівня, що при резус-конфлікті, коли у плода з’являються ознаки водянки та анемії важкого ступеня, збільшується печінка і селезінка, проводять внутрішньоутробне замінне переливання крові у плода.
– Як запобігти резус-конфлікту й гемолітичній хворобі новонародженого? Коли саме слід робити профілактику і наскільки вона є ефективною?
– Профілактика резус-конфлікту та гемолітичної хвороби – резус-імунізація – введення антирезус D-імуноглобуліну протягом 72 годин після пологів, аборту, позаматкової вагітності. Це запобігає в майбутньому виникненню резус-конфлікту при наступній вагітності. Вагітним жінкам із резус-від’ємною кров’ю (за умови, якщо їхній чоловік резус-позитивний), згідно із наказом МОЗ, рекомендовано проведення профілактики антирезус D-імуноглобуліном у терміні 28–30 тижнів вагітності. Жінкам із резус-від’ємною кров’ю, коли є загроза переривання вагітності, при цьому антитіл у крові немає, також проводять профілактику антирезус D-імуноглобуліном. У цьому випадку доза залежить від терміну вагітності. Коли проводять оперативні втручання, як-от кесарів розтин чи ручне відділення посліду, під час якого відбувається потрапляння крові матері у русло крові плода, рекомендовано вводити дві дози антирезус D-імуноглобуліну.
Профілактика антирезус D-імуноглобуліном є дуже ефективною і запобігає виникненню резус-конфліктів майже на 100%. Але слід зауважити, що її потрібно проводити своєчасно, інакше вона не буде ефективною. На це мають звертати увагу і лікарі, і пацієнтки, і їхні рідні. Препарат антирезус D-імуноглобуліну коштує 500–700 грн. Інколи жінки відмовляються робити профілактику, мовляв, не планують народжувати другу дитину. А потім таки вагітніють і починає розвиватися резус-конфлікт. Тому усім резус-негативним жінкам під час першої вагітності резус-позитивним плодом потрібно обов’язково робити профілактику, щоб запобігти проблемам у майбутньому.
– Чи бувають випадки, коли резус-конфлікт не розвивається?
– Так, резус-конфлікт може і не розвинутися. Якщо дитинка має резус-позитивну кров, а мама резус-негативну – резус-конфлікту не оминути. А коли і дитинка, і мама має резус-негативну кров, то і резус-конфлікту не буде. А це буває у тих випадках, коли батько дитини гетерозиготний (у нього можуть бути діти як із резус-позитивною, так і з резус-негативною кров’ю). Якщо тато гомозиготний, то його дитина обов’язково буде резус-позитивною й виникатиме резус-конфлікт. Ось чому, коли народжується дитина, з пуповини беруть кров і визначають її групу та резус. Якщо у резус-негативної мами народилася резус-негативна дитинка, то робити профілактику немає потреби. Але коли у мами з резус-негативною кров’ю народилася резус-позитивна дитинка, профілактику протягом 72 годин після пологів потрібно робити обов’язково.
