Цю історію розповів єврей Енжел, власник знаменитої в Німеччині пекарні. Він любив переповідати про те, як вижив у нацистському концтаборі. “Я був підлітком. Нацисти везли нас поїздом у концтабір Аушвіц. Ми провели багато днів у вагонах без їжі, без ліжок, без можливості хоч якось зігрітися. Весь час ішов сніг. Холодний вітер обморожував щоки… Нас були сотні людей в ті холодні, жахливі ночі. Без їжі, без води, без укриття.
Кров замерзала в жилах.
Поруч зі мною був літній єврей, якого дуже любили в моєму місті. Він весь тремтів і мав жахливий вигляд. Я обхопив його своїми руками, щоб зігріти. Обійняв його міцно, щоб віддати трохи тепла. Розтирав йому руки, ноги, обличчя, шию.
Я благав його залишитися живим. Я підбадьорював його. Я всю ніч зігрівав цього чоловіка. Я стомився і дуже змерз. Пальці задубіли, але я не переставав масажувати тіло дідуся, щоб зігріти його.
Я чув лише тишу смерті
Так минуло багато годин.
Нарешті настав ранок, сонце почало виблискувати. Я озирнувся навколо себе, щоб побачити інших людей. До свого жаху, все, що я міг бачити, – це були замерзлі трупи.
Все, що міг чути, – це була тиша смерті.
Морозна ніч вбила всіх. Вони померли від холоду. Вижили тільки двоє людей: дідусь і я. Дідусь вижив, тому що я не давав йому замерзнути, а я вижив, тому що зігрівав його.
Знаєте, який секрет виживання у цьому світі? Коли ти зігріваєш серця інших, тоді й сам зігріваєшся. Коли ти підтримуєш, зміцнюєш і надихаєш інших, тоді й ти отримуєш підтримку, зміцнення і наснагу у своєму житті”.
Радимо також прочитати:
- “Буча. Ми вижили дивом”. Історія про війну, від якої мурахи по тілу
- Життєві формули і фрази, які допомагають вижити під час війни
