У двох сусідніх будинках жили дві різні сім’ї. Одне подружжя завжди сварилося, а в іншого – завжди була тиша і порозуміння.
Одного разу, позаздривши миру сусідів, дружина сказала до чоловіка: “Піди-но до сусідів і подивися, що вони таке роблять, що у них завжди все добре”.
Той пішов, добре сховався і спостерігає. Дивиться – сусідка миє підлогу в хаті. Раптом її щось відволікло й вона побігла на кухню. У ту саму мить її чоловікові знадобилося терміново зайти до будинку. Він не помітив відра з водою, перечепився – і вода розлилася.
Тут прийшла дружина і, знітившись перед чоловіком, каже: “Вибач, дорогий, це я винна!”.
“Та ні, це ти прости, винний саме я”, – відказав чоловік.
Послухав сусід цей діалог і пішов додому. А дружина його запитує: “Ну що, подивився? То що? В чому секрет їхнього миру?”.
“Я все зрозумів! Секрет простий: у нас за кожним правда, а в них кожен винуватий”.