Замія (Zamia), представник родини саговникових, – тропічна рослина, що її довго культивували здебільшого в колекціях ботанічних садів. Учені вважають, що 200 мільйонів років тому замії могли бути основним раціоном динозаврів. У продажу найчастіше трапляється замія шолухувата (Z. furfuracea), родом зі східного побережжя Мексики. Її щільне листя густо вкрите іржаво-коричневими ворсинками. Чим лист старший, тим більше парних листочків на ньому розвивається (до 12 пар). Сам лист може вирости й до метра.
Рослина стійка до сухого повітря, але ґрунт завжди має бути злегка вологим. У ґрунт для замії бажано додавати трохи глини. Рослина світлолюбна, але може витримувати легке затінення.

У квіткових магазинах нині часто продають нову для нас рослину з родини ароїдних, яку продавці помилково називають замією. Насправді це замієкулькас замієлистий, вічнозелена рослина родом із Занзибару. Листя й черешки її сильно потовщені, що ясно вказує на її спорідненість зі сукулентами. Листя темно-зелене – це свідчить про достатню тіневитривалість. Однак оптимальними для росту рослини є такі умови: яскраве розсіяне світло чи напівтінь, нечастий полив (після просихання ґрунту у вазоні його спеціально підсушують протягом 3-4 днів).