Що таке „французький парадокс” усім відомо. Французи їдять силу-силенну жирного й солодкого, запиваючи все те вином, і залишаються однією з найстрункіших націй у світі. Чому???
Виявляється, річ не стільки у складі раціону, скільки в манері їди. Як правило, за столом усі розмови крутяться довкола їжі, обговорюються найтонші відтінки смаку, колір та аромат вин, складові частини соусів. Навіть назви страв супроводжують глибокодумні коментарі. Представники інших націй сприймають це як маніакальну зацикленість на їжі, снобізм, мінімалізм інтелектуальних запитів (це у французів!). Але всі їдуть до Франції не лишень, аби подивитися на Ейфелеву вежу, а й щоб відчути райську насолоду. Туристи у Франції їдять набагато більше й бездумніше за аборигенів.
Ось що каже з цього приводу Володимир ЛОЙФЕР, знавець французів та лікар:
“У французів-гурманів найменше товстих. Чому? А тому, що люблять поїсти смачно! Може, через це вони й вигадали всі ці численні інструменти й правила їди, всі ці ложечки-виделочки-ножички. Рибу руками – ні-ні, а до ось цього біле вино, а ось до того – зелене….”.
І в чому ж сіль? У часі! Дати мізкам час подумати – понасолоджуватися процесом, а не з зубів залишки витягати. Смак має бути головним у процесі! Для нього, для смаку, їдять, а не для сміттєвого відра.
То як навчитися насолоджуватися смаком і не об’їдатися?
Підключай усі органи чуттів! Терпи, не поспішай, радій вигляду їжі, запаху, відповідну атмосферу створи. Не вір, коли кажуть, що немає часу. Знайди цей час. Полюби себе. Потіш себе.
Зазирни собі всередину, скажи, що любиш себе, що хочеш жити красиво. Не їж абищо, не поспішай. Накрий стіл для себе, коханого, і для друга сердечного подарунок зроби, радість сотвори.
Поділись, як радіти не кількості їжі, а її якості.
Прикрась трапезу. Травичку чарівну поклади із запахом, ягідку для краси. Запам’ятай прекрасний образ! А потому починай руйнувати цю красу.
Насолоджуйся! Зрозуміло, що не щодня таке свято. Однак щодня під час їди нагадуй собі, що ти вчишся вмикати всі почуття для головної мети – перейти з класу товстих до класу розумних.
Терпи, не відкушуй багато – тільки маленький шматочок. Потримай його в роті, відчуй запах, смак, з чого зроблений, як зварений. Жуй його, дай скуштувати їжу смаковим рецепторам. А їх мало – тільки на язику і на твердому піднебінні. Коли ти насолодився сповна, ось тоді й проковтни. Навіть якщо їжа проста, все одно полюби її, подумки уявивши себе Лукуллом, який куштує паштет із солов’їних язичків.
Їжа – напрочуд важлива частина життя. Філософи давні, та й не дуже, сперечалися, бризкаючи слиною, – їмо, щоб жити, чи живемо, щоб їсти? Ще й досі невідомо. А якщо вже нам годі прочитати власну сторіночку в Книзі долі, то треба намагатися жити в задоволення.. Раптом завтра – кінець усьому, а ти ще й того не скуштував, й іншого…
Отже, єдине правило для всіх: НАСОЛОДЖУЙТЕСЯ! Насолоджуйтеся смаком, щоб перейти з класу товстеньких до класу розумних.
