Фармакологічні особливості чебрецю дозволяють успішно використовувати його у вигляді 7,5-процентного відвару по 50 мл двічі на день для лікування хворих на хронічний алкоголізм як в амбулаторних, так і в стаціонарних умовах. Лікуванню піддаються всі стадії хронічного алкоголізму. Курс – 15 – 25 днів, залежно від стадії хвороби.

В.В. Кархут у книжці „Ліки навколо нас” (Київ, „Здоров’я”, 1973 р.) рекомендує таку суміш: 4 частини чебрецю та 1 частина полину. Столову ложку суміші варять 5 хв у 250 мл води. Вживають по столовій ложці тричі на день два-три місяці. Швидко зникнуть напруга і неприємні відчуття в руках, серці. У багатьох хворих уже після двотижневого курсу з’являється байдужість і навіть огида до алкоголю.

Чай із чебрецем. 100 г листочків чебрецю, 50 г трави звіробою, 50 г меліси, 50 г листків ожини. Висушені в затінку трави перемішати, дрібно порізати, використовувати як заварку.

Порошок чебрецю. Листя висушити в затінку, перемолоти або розтовкти в ступці, просіяти. Зберігати в дерев’яній або у бляшаній коробці, вистеленій чистим білим папером і добре закритій. Використовується порошок для ароматизації тіста (на 1 кг – чайна ложка), для юшок (чайна ложка на порцію).